Ярослав один із тих, хто свідомо прийшов до війська. «Ярік», — так називають побратими хлопця.
Про юного і хороброго бійця розповідається в матеріалі 30-ої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.
Коли розпочались бойові дії на Сході України, Ярославу було лише 14 років, як тільки виповнилось 18 одразу ж прийшов до військового комісаріату.
Стати військовим мріяв з самого дитинства, те,що війна, не злякало, навпаки, ще дужче хотів піти до війська. Адже в 2015 році загинув його найкращий друг, — розповідає Ярослав. Він та ще семеро вояків їхали на БТР.
-В мого друга влучила куля ворожого снайпера, снарядом підбили також і БТР, де й загинули інші хлопці. – Йому тоді було 22 роки. — Хочу відімстити за нього та всіх тих хлопців, що віддали життя за Україну.
Родом хлопець з Вінницької області.
В свої 20 років чітко знає свою мету: «Буде лізти ворог — буду бити, скажуть йти в наступ — піду в наступ». Та найбільш заповітна мрія Ярослава — наша перемога над ворогом!
Захищати Батьківщину від російських окупантів, це сімейна мета, адже старший брат Яріка теж воює на Сході України в складі 57-ї бригади.
Вдома на Ярослава чекають люблячі батьки, які хвилюються та кожного дня телефонують до свого сина, щоб почути по ту сторону слухавки таке бажане для батьків слово «Привіт мамо» та з нетерпінням чекають повернення додому своїх двох мужніх синів.
В житті Яріка ще багато планів, один з них – це стати бойовим офіцером ЗСУ!
Та хороший, дружній колектив, який він зустрів на війні – це найбільше, з чим може поталанити в житті, — вважає Ярослав!
30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
житомирщина боєць 30 бригада житомирська область життєва історія
