За інформацією: Суспільне Вінниця.
53-річний житомирянин Микола Папуга — ветеран російсько-української війни та військовий лікар медичної роти 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади. У вільний від служби час створює декоративні вироби із дерева та оздоблює їх петриківським розписом. Суспільному чоловік розповів, що його творчість — це не просто хендмейд, а спосіб зберегти автентичну культуру українців та примножити спадщину предків.
За словами Миколи Папуги, вперше такою творчістю зацікавився 13 травня 2025 року, коли лікувався у Житомирському військовому шпиталі.
"Це було під час одного із сеансів арт-терапії. Пам'ятаю, тоді щовівторка у шпиталь приходили мисткині і всіх військових, які були охочі до творчості, навчали малювати у техніці петриківського розпису. На один із таких сеансів пішов і я. Мені дуже сподобалося. Ось відтоді я малюю і творю", — сказав Микола Папуга.
Микола Папуга. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Роботи із петриківськими візерунками Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Декоративні тарілки. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
За словами ветерана і лікаря, першими його роботами були декоративні тарілки. Матеріали та заготовки для творчості він замовив в інтернеті. Каже, що він і досі все для створення декоративних речей купує в інтернет-магазинах. У роботі використовує акрилові фарби та фломастери.
"Ніхто не вірить, що це я сам все намалював і створив. Але це ж правда", — розповів Микола Папуга.
Роботи Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
З інформації ветерана, різними видами творчості він займався ще зі шкільних років. Спочатку вишивав разом із мамою, потім розмальовував шкільну стінгазету. А тепер виготовляє декоративні речі та вироби та розписує їх петриківським орнаментом. Каже, таке хобі тепер стало сенсом його життя.
"Моя творчість починається із фантазії. Спочатку я створюю ескізи. Часом, буває, прокидаюся зранку і відразу починаю малювати, бо потім можу забути те, що було в моїй уяві. Такі заняття для мене є неабияк приємними. А самі українські розписи мені просто до душі", — розповів про свою творчість ветеран.
Микола Папуга за творчістю. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Микола Папуга працює над створенням ескізів власних робіт. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
За словами чоловіка, зараз, здебільшого, він розписує предмети посуду, а також виготовляє тематичні речі в українському стилі до свят. А ще — створює декоративні годинники. За його словами, кожна така робота — це спосіб зберегти автентичну культуру українців, аби передати її наступним поколінням.
"Якось в інтернеті я побачив дерев'яні диски. І після цього мене осяяло натхнення: зробити з них годинники для декору інтер'єрів. Окремо купив годинникові механізми та прикрасив їх у стилі українських мотивів — сільською хатинкою, соняхами, калиною та маками. До 8 березня виготовив декілька міні-сувенірів. Один із них обійшовся мені дуже дорого. Але для мене було простішим його комусь подарувати, аніж продати. Думаю, що, коли вказую ціну, то ображаю людину. А якщо я подарував, то мені так стає легше", — сказав Микола Папуга.
Декоровані українським орнаментом механічні годинники. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Микола Папуга тримає сувенірний набір. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Ветеран також розповів, що бувають моменти, що творчість "не йде". Каже, наче все просте вигадав, а не виходить.
"У таких випадках я відкладаю творчість. І тиждень нічого не роблю. А потім — раз сів, два сів. І за вечір все зробив. Буває, як увечері сяду малювати, то забуваю, що потрібно йти вечеряти. Дивлюся — вже перша година ночі, а я все малюю. Це залежить від того, як моя муза мені усміхнеться. І в якому вона настрої. Моя кохана жінка сказала, що мені потрібно було раніше почати цим займатися", — розповів Микола Папуга.
Микола Папуга. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Зі слів ветерана, він у більшості випадків використовує ескізи із українськими орнаментами, які бере із соціальних мереж. Або із малюнків чи зображень, які бачить у повсякденному житті.
"Ось мені, наприклад, сподобалося, мереживо. Бо воно ніжне і білосніжне. Я запам'ятовую його візерунок і потім відтворюю. Часом, буває, їду у маршрутці і бачу, наприклад, бабусю з пакетом із гарним українським орнаментом. У таких випадках я просто фотографую його. Чи, буває, мені сподобався візерунок білим по чорному. Або, навпаки, чорним по білому", — сказав Микола Папуга.
Декоровані роботи Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Одна із робіт Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Одна із робіт Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Військовий лікар розповів, що колеги по службі не завжди сприймають його творчість серйозно, інколи навіть жартують.
"Мої побратими кажуть, що я дурницями займаюся. Думають, що я людина старшого віку, маю сиву бороду та лису голову, то, кажуть, нехай собі займається на здоров'я. Що з нього візьмеш. Але я вважаю, що моя справа дуже серйозна. Я вдячний Богу, що можу це робити. І насолоду це приносить мені неабияку. Я думаю, що якщо хтось порадіє разом зі мною, то мені буде у 100 разів приємніше від цього", — розповів Микола Папуга.
Роботи Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
Роботи Миколи Папуги. Житомир, липень 2026 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук
За словами ветерана та військового лікаря, творчість допомагає йому відволікатися від війни та позбуватися важких думок. Каже, що кожний свій новий виріб сприймає як внесок у перемогу України над військами РФ.
"У мене дуже болить серце за свою країну. Інколи думаю, що моя творча праця, тим паче з українською тематикою, не може просто так щезнути. Це — наше джерело, це наше натхнення, наше майбутнє. І ніколи це не вийде з моди. Адже це наше мистецтво. Таке дороге серцю і душі. Без цього нам, українцям, жодним чином не можна. Хочу, щоб чим швидше закінчилася війна. А тоді всім буде добре. Гадаю, що свою дещицю я теж вкладаю у нашу спільну Перемогу. І тому пишаюся собою", — розповів Микола Папуга.
Раніше Суспільне розповідало, що ветеран російсько-української війни Максим Костючек спільно із дружиною Наталією відкрив першу власну справу — СТО у Зарічанах поблизу Житомира.
