Бабуся полеглого воїна не може отримати від держави допомогу, пов’язану із загибеллю онука-воїна

За інформацією: Суспільне Вінниця.

70-річна жителька села Нянівка Малинської громади Євгенія Назаренко — бабуся загиблого 22-річного солдата Віктора Задорожнього — не може отримати одноразову державну допомогу, яку мали б виплатити у зв’язку із загибеллю її онука. Євгенія Назаренко двічі зверталася до суду із заявою про встановлення факту перебування її на утриманні загиблого військовослужбовця, однак в обох випадках отримала відмову. Кореспонденти Суспільного дізнавалися, якими були причини відмов і чи має бабуся право на отримання допомоги.

У 2009 році Євгенія Назаренко разом із чоловіком оформили опікунство над Віктором та ще п'ятьма онуками, які залишилися без батьків. Після смерті свого чоловіка жінка з 2014 року виховувала дітей самотужки.

"12 січня 2009 року ми забрали додому Сніжану. Інших дітей, які були в інтернаті, привезли 22 березня 2009 року. Тоді я була з чоловіком, а у 2014 році чоловік помер і я залишилася з шістьма дітьми сама. Як мені було важко… Я була їм як матір. Як кажуть: не та матір, що народила, а та, що виростила. І Сніжана на мене казала "мама", — говорить Євгенія Назаренко.

Євгенія Назаренко. Село Нянівка, Малинська громада, Житомирщина, 26 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Дитяче фото Віктора Задорожнього. Село Нянівка, Малинська громада, Житомирщина. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Віктор Задорожній з сестрою Сніжаною. Фото надане Суспільне Житомир Євгенією Назаренко/Антоніна Глущенко

Онук жінки Віктор Задорожній у 2020 році підписав контракт зі Збройними силами України. Служив на посаді старшого механіка-водія механізованого батальйону однієї з військових частин. Віктор виконував бойові завдання на Чернігівському, Донецькому, Луганському та Запорізькому напрямках. У липні 2022 року був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Військовослужбовець Віктор Задорожній. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

З липня 2023 року Віктор перестав виходити на зв'язок. 21 липня родина отримала сповіщення, що Віктор Задорожній зник безвісти. 20 листопада 2023 року рідні Віктора отримали підтвердження про його загибель.

"Ми його шукали. Сестра його здавала ДНК. Владислав — старший брат Віктора — їздив тоді на машині. Ми знали що він (Віктор — ред.) у Запоріжжі. Вже знали всі. То Владислав поїхав у Запоріжжя і здав ДНК-тест. І в морзі упізнали. Віктор був згорілий. Він згорів. Він же був танкіст", — розповіла бабуся полеглого воїна.

Портрет полеглого воїна Віктора Задорожнього і нагороди військовослужбовця. Село Нянівка, Малинська громада, Житомирщина, 26 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Зі слів Євгенії Назаренко, військова частина виплатила їй та двом сестрам і брату загиблого Віктора Задорожнього грошове забезпечення, нараховане за той період, коли воїна вважали зниклим безвісти. За ці гроші родина встановила пам’ятник Віктору.

Пам’ятник полеглому воїну Віктору Задорожньому. Село Нянівка, Малинська громада, Житомирщина, 26 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Після смерті онука бабуся звернулася на урядову гарячу лінію та гарячу лінію Міноборони щодо інформації про отримання одноразової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Жінка каже, що їй порадили надати документи про опікунство та повідомили, що вона має право на виплати у зв’язку з загибеллю онука.

Втім, одноразову державну допомогу у разі загибелі військовослужбовця родина не отримала. Євгенія Назаренко двічі зверталася до суду із заявою про встановлення факту перебування її на утриманні загиблого військовослужбовця, однак в обох випадках отримала відмову.

"Суд ми програли. А які докази? Дитя загинуло у 22 роки — за що? То ж всі гинуть. Немає доказів допомоги. Добре, а як батьки отримують гроші, якщо син загинув? Це горе, але ж отримують гроші. А це діти-сироти, у них немає ніде нікого. Ні в кого, де жити — нічого. Мені ті гроші — таке, але ж діти… Та й образливо. За що він воював? За що вони втрьох воювали? Хіба вони винні, що вони діти-сироти?", — говорить жінка.

Портрет полеглого воїна Віктора Задорожнього. Село Нянівка, Малинська громада, Житомирщина, 26 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Правозахисник Євгенії Назаренко В’ячеслав Корж сказав журналістам, що суд аргументував відмову тим, що бабуся не була на постійному утриманні онука-військовослужбовця.

"Суд відмовив у задоволенні позову, тому що не було доведено, що бабуся Євгенія Назаренко перебувала на утриманні у свого загиблого внука, оскільки отримувала пенсію та соціальні виплати на неповнолітню онуку Сніжану. У зв’язку з цим суд відмовив у задоволенні позову, бо не було постійного утримання, оскільки бабуся мала свої доходи, а онук лише декілька разів перекидав гроші їй зі своєї заробітної плати, і цього стало недостатньо для суду", — сказав правозахисник.

Читати ще

Читати ще

Мати молодшого сержанта із села Забране Малинської громади на Житомирщині чекає на грошову виплату за загиблого сина

За словами адвоката Сергія Дубка, одноразову державну допомогу у випадку загибелі військовослужбовця можуть отримати члени родини, які визначені статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

"У нас є вичерпний перелік, за яким мають право безпосередньо на отримання даної виплати наступні родичі: діти — включно з усиновленими, зачатими за життя загиблої (померлої) особи та народженими після її смерті; а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова чи вдівець; батьки (усиновлювачі), якщо вони не були позбавлені батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені; онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли); особа, з якою загиблий (загибла) спільно проживали, не перебуваючи у шлюбі, але якщо цей факт підтверджено судом; утриманці, які визначені згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деякі інші особи", — перелічив адвокат.

Сергій Дубок. Житомир, 17 липня 2026 року. Суспільне Житомир/Ольга Степуренко

За його словами, опікуни та бабусі й дідусі не входять до переліку осіб, визначених законом, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

"Є ось ця проблема в законодавстві, що, якби бабуся та дідусь були прописані, що вони мають право на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця в разі позбавлення батьківських прав чи смерті батьків, то тоді б цієї проблеми не було, а так ця проблема є і вирішити її можна лише в судовому порядку. Також звертається увага, і, як я побачив, ознайомившись з документами, що смерть військовослужбовця відбулася у 2023 році. Зараз у нас середина 2026 року, у зв’язку з цим пропущений трирічний термін, який визначений законом щодо можливості отримання родичами цієї допомоги. Тобто є ще одна перепона, з якою потрібно працювати. З того, що я бачу по цій ситуації, є дві проблеми: перша — це не встановлений факт підстави, згідно якої родина може податись на отримання виплати, друге — це закінчення трирічного терміну. Оскільки вже є рішення судів по даній ситуації, які набрали законної сили і спливає трирічний термін, то, на мою думку, отримання даної виплати для бабусі загиблого військовослужбовця буде неможливим", — зазначив адвокат Сергій Дубок.

Суспільне надіслало запити до Житомирського обласного ТЦК та СП і до Міністерства оборони України, щоб дізнатися, чи отримував хтось з родини Віктора Задорожнього одноразову державну допомогу у зв’язку із загибеллю військовослужбовця. Обласний ТЦК та СП надав відповідь, вказавши, що виплата одноразової грошової допомоги родичам загиблого військовослужбовця Віктора Задорожнього не здійснювалася.

Читати ще

Читати ще

Компенсація у разі загибелі або смерті військового: у Житомирі розповіли про особливості виплат

Відповіді на запит від Міністерства оборони України на момент виходу матеріалу в ефір редакція Суспільного не отримала.

Адвокат Сергій Дубок говорить, що, окрім визначеного законом переліку осіб, одноразову грошову виплату можуть надати членам родини загиблого військового на підставі особистого розпорядження військовслужбовця.

"У нас є перелік, хто має право на отримання грошової допомоги, і цей перелік фактично можна розширити самим військовослужбовцем. Законодавством передбачено, що кожен військовослужбовець має право написати особисте розпорядження, де буде зазначено, хто має право отримати кошти та в якій сумі. Це робиться так: якщо військовослужбовець виявив бажання, то він може скласти розпорядження і написати, що бажає, щоб його бабуся, брати, сестри чи інші особи, кого він визначає, отримали гроші або могли претендувати на грошове забезпечення. Це розпорядження можна скласти у ТЦК та СП, нотаріально, через командира частини — тобто є варіанти. І у разі настання випадку, воно буде доведене безпосередньо до тих осіб, кого воно стосується. Якщо казати простими словами, це, фактично, заповіт, де військовослужбовець дає розпорядження, що у разі настання випадку буде відбуватися далі", — поінформував адвокат.