Домашнє насильство щодо дітей і реформа деінституалізації: ситуація на Житомирщині

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Житомирська область — один з регіонів України, який найактивніше виконує вимоги реформи деінституалізації, тобто відмови від закладів інтернатного типуІнтернатний заклад — це установа з цілодобовим перебуванням, призначена для проживання, виховання, навчання та соціальної адаптації осіб, які потребують особливої підтримки держави. Сюди належать дитячі будинки, школи-інтернати, спеціалізовані заклади для дітей з інвалідністю. Водночас відсоток домашнього насильства щодо дітей у 2025 році тут — один із найбільших по Україні.

Кореспонденти Суспільного надіслали інформаційні запити до Житомирської ОВА, Житомирської обласної прокуратури та Головного управління Нацполіції в Житомирській області, зібрали та проаналізували дані за 2025 рік.

Як триває реформування інтернатних закладів на Житомирщині — розповідаємо у випуску програми "Тиждень Житомир".

Процес деінституалізації інтернатних закладів в Україні розпочався у серпні 2017 року, коли Кабмін затвердив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки і План реалізації її першого етапу.

Згідно з інформацією з сайту Міністерства освіти і науки України, деінституалізація — це процес, який передбачає створення послуг у громаді, допомогу сім'ям у складних життєвих обставинах, щоб вони не віддавали своїх дітей до інституцій, а виховували в сім'ї.

Відповідно до Національної стратегії, у 2026 році дітей в інституціях має бути менше 0,5% від загальної кількості, йдеться на сайті МОН. А ті діти, які з певних причин залишаться в інституціях, а не в сім'ях, мають жити у невеликих установах в умовах, максимально наближених до сімейних — до 10 осіб в одному закладі. До прикладу, в дитячих будинках сімейного типу.

Це, як повідомляє Мінсоцполітики, відповідає Керівним принципам ООН щодо альтернативного догляду: діти мають входити до системи такого догляду лише тоді, коли це абсолютно необхідно та відповідає їхнім інтересам. Перевага надається сімейним формам виховання або усиновленню, що найкращим чином відповідає інтересам дитини.

Зі слів Павла Сушка, народного депутата України та голови тимчасової слідчої комісії Верховної ради України з питань захисту прав дитини, проблема реформи полягає в тому, що її виконавці орієнтуються на показники, а не благополуччя дітей, ліквідуючи спеціальні школи, які є порятунком для тих, хто перебуває у неблагополучних родинах.

"Інтернати в тому понятті, як сирітські інтернати, вони так і залишилися цими інтернатами, але зі зміненою табличкою, як спортивний ліцей, музичний ліцей, тобто реформований. А ось, яким чином досягалися показники, то ліквідовували спеціальні школиСпеціальні школи створені для дітей з особливими освітніми потребами (порушення зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку і дітей просто відправляли додому. Ми, коли створювали ТСК, виявили цей обман, що близько 50 шкіл було зачинено, ліквідовано, а 10 тисяч дітей приблизно попали в статистику, як влаштовані в сімейні форми виховання. Наче вони знайшли собі нову сім'ю, а вони просто повернулися до своїх батьків", — сказав Сушко.

У 2017 році Житомирщина стала пілотною областю, де впроваджується реформа деінституціалізації. За десятирічний період реформування мають розширюватись і вдосконалюватися сімейні форми виховання, як то дитячі будинки сімейного типу, прийомні та патронатні родини. Про це йдеться на сайті Житомирської обласної державної адміністрації.

На Житомирщині впродовж 2025 року було відкрито найбільшу кількість патронатних родин серед інших областей України. Про це сказав Віталій Бунечко, начальник Житомирської обласної військової адміністрації, під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань захисту прав дитини.

"Що стосується, знову ж таки, патронатних сімей, за останній рік Житомирщина створила найбільше патронатних сімей. 2025 рік – 20. Це найбільше в Україні. Чи достатньо? Ні, звісно, ні. На жаль, залишаються ще громади, які не прониклися, але ми працюємо з ними для створення патронатних сімей. Робота проводиться", — сказав Бунечко.

У додатку до відповіді на інформаційний запит Суспільного, який надала служба у справах дітей Житомирської ОВА, зазначено, що у 2025 році на Житомирщині створили 20 патронатних сімей, 25 прийомних сімей і 10 дитячих будинків сімейного типу.

За словами Павла Сушка, фактично кількість прийомних сімей по всій країні поступово зменшується. Так, на момент старту реформи в Україні було 4615 дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей. У 2025 році їхня кількість зменшилася до 4033.

"Тобто кількість закритих прийомних сімей, ДБСТ, патронатних сімей вона більше, ніж та, яка відкривається. Така динаміка показує, що діти десь "зависають". І якщо ми кажемо, що діти десь "зависають", якщо прийомних сімей не вистачає, а інтернатні заклади закриваються і є фактично заборона влаштування в інтернатні заклади, то діти "зависають" або в лікарнях, або перебувають в сім'ях, звідки їх не вилучають. І ось причиною створення тимчасової слідчої комісії саме вже як остання крапля була Житомирщина", — сказав Павло Сушко.

Під час першого засідання Тимчасової слідчої комісії розглянули випадки, які зокрема, сталися у Радомишльській громаді на Житомирщині.

Про один із них Суспільне повідомляло 20 вересня 2025 року. У соцмережах поширили допис, в якому йдеться, що на одній із автодоріг Радомишльської громади водій авто виявив хлопчика, який розповів, що його ображає тато. Із допису стало відомо, що водій звертався до поліції, однак ті не відреагували на звернення. Пресофіцерка Головного управління Нацполіції в Житомирській області Альона Науменко тоді сказала, що про цей випадок правоохоронці дізналися із соцмереж. За її інформацією, це був не перший випадок домашнього насильства з боку батька родини. Поліцейські влітку 2025 року проводили досудове розслідування за фактом можливого домашнього насильства, вчиненого чоловіком і скерували провадження до суду.

Радомишльський міський голова Володимир Тетерський розповів Суспільному, що родина перебувала на обліку місцевої служби у справах дітей, хлопчика ніхто звідти не вилучав, однак розглядали варіант прилаштувати його до патронатної родини.

Читати ще

Читати ще

У соцмережі поширили допис, що на Житомирщині водій авто підібрав дитину без дорослих — поліція перевіряла родину

Станом на кінець 2025 року, згідно з інформацією служби у справах дітей Житомирської ОВА, у Радомишльській громаді діяла лише 1 патронатна і 2 прийомних сім’ї.

Про інший випадок Суспільне повідомляло у жовтні 2025 року. Зі інформацією ГУНП в області, 4 жовтня 2025 року в селі Котівка Радомишльської громади між подружжям виникла суперечка, внаслідок якої нетверезий чоловік кухонним ножем поранив свою дружину в шию та завдав невстановленим слідством предметом не менше 30-ти ударів по 9-річній доньці. Жінка та дитина загинули на місці. Подружжя мало пʼятьох дітей, троє з них проживали окремо. З батьками залишилися дві молодші доньки, одна з яких перебувала в друзів на момент злочину. У серпні 2025 року рішенням суду чоловіка та жінку було позбавлено батьківських прав, проте станом на 4 жовтня малолітніх дітей із сімʼї не вилучили.

Читати ще

Читати ще

На Житомирщині чоловіка, якого підозрюють у вбивстві дружини та доньки, взяли під варту без права внесення застави

18 грудня 2025 року начальниці служби у справах дітей Радомишльської міської ради повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила загибель матері та 9-річної дитини.

Водночас на цьому ж засіданні зазначили, що кількість кримінальних проваджень, пов'язаних із домашніх насильством і вчинених щодо дітей станом на 2025 рік була найвищою по країні — 48 проваджень, в межах яких постраждали 52 дитини.

Читати ще

Читати ще

Посадовицю служби у справах дітей на Житомирщині підозрюють у недбалості, що призвела до загибелі матері і дитини

Суспільне надіслало інформаційний запит до Житомирської обласної прокуратури з проханням надати узагальнену статистичну інформацію про кримінальні правопорушення щодо дітей на території Житомирської області за 2018-2026 роки.

Так, впродовж 2025 року 228 неповнолітніх та 282 малолітніх осіб постраждали від різних правопорушень. Зокрема від правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством – 42 потерпілих, від домашнього насильства – 8, зґвалтувань та замахів — 31, сексуального насильства — 16, вчиненням дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку – 18, розбещення неповнолітніх — 7.

"Загальна кількість правопорушень, облікованих у звітності прокуратури за 2025 рік становить 414 випадків, з них 184 закрили, а 262 надіслали до суду з обвинувальним актом. Далі надаємо перелік: вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку — з 18 зафіксованих правопорушень до суду у 2025 скерували 13, розбещення неповнолітніх – з 5 облікованих скерували 2, злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування — 3 правопорушення, з яких до суду скеровано 1; неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей — 2 правопорушення, до суду не скерували жодного, а також втягнення неповнолітніх в протиправну діяльність — всі 5 правопорушень скерували до суду", — йдеться у відповіді на інформзапит."Робота проводиться. Ми не закрили жодного закладу від початку роботи першої ТСК, яка відбулася в нас тоді у 2020 році, і ми дуже живо тут дискутували. Я ж виконую державну політику, я її не формую. І я виконую свою роботу досить якісно протягом шести з половиною років. На жаль, так, дійсно, в нас є факти, і недолугість системи, я прогалини знаю не гірше, ніж ви. Просто я виконую державну політику, а формують її зовсім інші люди", — сказав Віталій Бунечко.

Павло Сушко народний депутат України сказав, що будь-який орган влади не має працювати так, щоб не аналізувати наслідки. І це виправдання, воно не коштує нічого, будь-якого чиновника, що він щось там виконує.

"Він (Віталій Бунечко — ред.) повідомляв, що він виконує вимоги закону. Вимога закону — збереження життя дитини, все. І людина, яка на посаді, вона має робити все, щоб зберегти життя дитини", — сказав Сушко.

За інформацією, яку надала Служба у справах дітей Житомирської ОВА у відповідь на запит Суспільного, станом на 30 квітня 2026 року в дитячих будинках сімейного типу виховували 422 дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на обліку в службах у справах дітей області, 213 дітей — у прийомних сім’ях, 116 — в патронатних сім’ях. У 2 закладах інституційного догляду для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, – 64 дитини.

Департамент соціального захисту населення Житомирської ОВА повідомив, що станом на 2019 рік на Житомирщині у системі соціальної сфери діяли 3 дитячих інтернатних заклади. У 2021 році їхня кількість скоротилася до двох. З 2025 року на Житомирщині на обласному рівні діє один такий заклад: "Новоборівський дитячий будинок-інтернат".

Департамент освіти і науки ОВА у відповідь на запит повідомив, що в мережі закладів освіти функціонують 12 спеціальних, 2 спеціалізованих заклади середньої освіти. Заклади інтернатного типу у мережі закладі освіти Департаменту освіти і науки Житомирської ОВА відсутні.

"Разом з тим з метою підвищення якості освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграції в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень упродовж 2019-2026 років шляхом реорганізації спеціальних шкіл було створено Бердичівський та Потіївський навчально-реабілітаційний центри (Бердичівський утворений у 2025 році)", — йдеться у відповіді на запит.

У Департаменті охорони здоров’я ОВА зазначили, що 11 дітей перебувають у КНП "Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям" Житомирської обласної ради. Цей заклад є спеціалізованою установою охорони здоров’я, що забезпечує медичну реабілітацію та паліативну допомогу, а також має у своєму складі відділення тривалого лікування та догляду.

Служба у справах дітей Житомирської обласної військової адміністрації має в мережі 2 заклади інституційного догляду для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, Коростенський міський центр соціальної підтримки дітей та сімей "Віри, Надії, Любові" та Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей "Сонячний дім".

27 травня Суспільне надіслало запит на коментар до Житомирської обласної військової адміністрації, щоб дізнатися про показники Житомирської області щодо виконання вимог реформи деінституалізації, а також про проблеми, які виникли в процесі її реалізації.

На момент виходу матеріалу в ефір ми не отримали відповіді. Суспільне очікує коментар від Житомирської ОВА.