Хлопця посадили на 6 років за 11 грамів конопель. Як на Волині судять школяра

Апеляційний суд Рівненщини призначив на 25 березня розгляд справи 16-річного волинянина, засудженого у грудні 2020-го на шість років позбавлення волі за торгівлю десятком грамів канабісу.

З грудня школяр сидить у СІЗО. 1 березня суд у Луцьку відмовився випустити його з в’язниці до розгляду апеляції. Нагадаємо, що саме після розгляду апеляції вирок набуває чинності.

Звільнити хлопця до розгляду справи в апеляційному суді просив адвокат, посилаючись на “незаконне утримання за межами граничного строку”.

Загалом захист хлопця вважає, що поліція перевищила повноваження, адже вона сама спровокувала ще неповнолітнього школяра на злочин. Поліцейські упевнені, що збирали докази законно. Правозахисники ж звертають увагу на практику Європейського суду з прав людини, яка мала б допомогти хлопцю.

Як завдяки Україні ООН виключила канабіс з переліку найнебезпечніших наркотиків Вбити українського Кощія. Чому саме суди можуть знищити або врятувати Україну За що посадили Стерненка. Головні пункти обвинувачення і захисту

З кримінальної справи, яку розглядав Ратнівський районний суд Волині, відомо, що мешканець одного із сіл Камінь-Каширського району – ще школяр, двічі продав канабіс у селищі Ратному.

В обидвох випадках це відбулося під час так званої оперативної закупки, тобто її організували самі поліцейські. Слідчі домовилися із місцевими мешканками, двома дівчатами, щоб вони спонукали хлопця, який вживав наркотичний засіб, продати їм канабіс. Все це вони зняли на відео.

Тож у суді йшлося про два випадки продажу у квітні та травні минулого року, коли псевдопокупці придбали 2,9 та 8,3 грама наркотиків за 440 та за 700 гривень.

У першому випадку одинадцятикласник свою вину визнав, щодо іншого – ні. Як пояснив адвокат хлопця Віталій Жуковський, його підзахисний вдруге не продавав наркотик, а тільки був поруч із продавцем.

“Він не збував наркотичну речовину другий раз. Разом з ним була інша особа. Та особа отримує кошти. Відлучається, повертається, ймовірно передає наркотичну речовину. На відео цього не видно. Неякісно просто… Чого ми маємо визнавати вину там, де ми нічого не вчиняли?” – обурюється захисник.

Голова Ратнівського районного суду Волинської області Василь Лях, який розглядав справу старшокласника, вирішив, що він дійсно вчинив кримінальний злочин. Адже двічі придбав та продав канабіс.

Суддя посилався на 2 частину 307 статті Кримінального кодексу України та вирішив, що школяр мусить відсидіти за скоєне в тюрмі 6 років. У цій статті йдеться про покарання від шести до 10 років з конфіскацією майна за те, що людина повторно збуває особливо небезпечний наркотик.

Хлопець нині перебуває в Луцькому СІЗО, чекаючи перегляду рішення апеляційним судом. У вироку суду згадано про участь свідків в обох оперативних закупках канабісу та про аудіо- й відео контроль. Адвокат Віталій Жуковський вважає, що поліція, організувавши купівлю наркотиків, спровокувала його підзахисного на злочин. На його думку, хлопця ще й іншим чином штовхали на правопорушення.

“Непряма провокація почалася ще в 15 річному віці. Тоді була заведена оперативно-розшукова справа… Особа на ім’я Денис познайомився з підзахисним десь у компанії, потім почав товаришувати і пригощав… канабісом”, – каже адвокат.

За його словами, прохання передати наркотик закупницям “відбулося” після 16 років. Тобто, спеціально чекали 4 місяці, коли йому виповниться 16 років і спровокували, вважає захисник.

Ця обставина дозволила жорстко покарати хлопця, адже це можливо після досягнення 16 років.

Начальник слідчої групи поліції Олександр Кузьмук у коментарі нам запевнив, що, збираючи докази, діяли згідно із законодавством. Мовляв, якщо прокурор і суддя прийняли докази, то значить із ними усе гаразд.

“Прокурор і суд надані нами докази взяли до розгляду. Значить оцінили їх як належні”, – каже слідчий.

Суддя Василь Лях повідомив, що аналізував докази та дійшов висновку, що провокацій не було. Про це написав і у вироку. Суд вважає, що працівники правоохоронного органу діяли в межах наданих ним службових повноважень по викриттю осіб та розкриттю вчинених ними кримінальних правопорушень”, – йдеться у вироку.

Лях не побачив у діях поліцейських щодо неповнолітнього ані підбурювання, ані провокації на злочин.

У коментарі BBC Україна суддя Василь Лях додав, що законодавець передбачив за цією статтею покарання від 6 років, тож він діяв справедливо.

“Обвинувачений отримав, зауважте, найменший термін, без конфіскації. Кілька років тому мінімальну відповідальність за цією статтею збільшили на рік з 5 років, бо це тяжкий злочин! А наркоманія – дуже велика проблема в Україні й у світі. Як людину, як батька мене це дуже турбує. З нею треба боротися”, – сказав суддя. В українському тлумачному словнику провокація визначена як “навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки”.

У Кримінальному кодексі нашої держави описана та передбачена тільки провокація хабаря.

У законі написано, що така провокація є тоді, коли службова особа свідомо створює такі обставини, які зумовлюють пропонування або одержання хабаря. Усе для того, щоб потім викрити того, хто дав або взяв його.

Кандидатка юридичних наук і адвокатка Вікторія Кондратішина працює з кримінальними правопорушеннями щодо збуту наркотиків.

На запитання про те, як зрозуміти, чи провокували людину на злочин безвідносно до певної справи, розказує, що треба орієнтуватися на практику Європейського суду з прав людини.

“Кожна справа особиста, хоча ми користуємося одними й тими ж нормами Кримінального кодексу. В законодавстві України про таку провокацію не вказано. Це треба вичитувати практику Європейського суду, що він пропонує”, – каже юристка. Орієнтація на європейські норми судочинства не є чимось новим для України.

Регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Віталій Єлов пояснює, що 17 стаття закону про застосування Європейських конвенції і суду з прав людини передбачає, що і конвенція, й практика Європейського суду є джерелом права в Україні.

Він вказує, якщо немає закону чи ж є і закон, і є ратифікований міжнародний акт, то пріоритет надається останньому.

“Тобто суди сьогодні посилаються на конкретні справи, на практику того Європейського суду як на норму права”, – каже Єлов.

У справі 16-літнього хлопця, засудженого за торгівлю наркотиками, правозахисник, як і адвокат, вбачає провокацію поліції й оцінює це як перевищення нею повноважень. Навіть припускає, що за таке треба притягувати до відповідальності правоохоронців.

Єлов пояснює, що хлопець міг і не думати заробляти на продажу, якби його до цього не штовхали.

“Це перевищення повноважень поліцією!…Європейський суд так виписав: “Не було би скоєно, якби не було спровоковано”. Тобто людина б не вчинила цього, якби не було провокацій!” – каже правозахисник.

За інформацією Єлова, те, що у кримінальній справі волинського школяра два епізоди “організованого” продажу наркотиків, є ще одним сильним аргументом на його захист.

У європейському судочинстві це трактують як безсумнівну провокацію.

“Європейський суд говорить – якщо є кілька випадків і всі – під прикриттям, це є провокація”, – підкреслює правозахисник.

Віталій Єлов також каже, що є багато справ, щодо яких Європейський суд зробив такий висновок й тут же аналізує, чому на них не орієнтуються українські спеціалісти.

“Але наші судді не всі дружать із Європейською конвенцією – вони дружать більше з прокурорами і не хочуть псувати стосунки з ними. І раз прокуратура вже так зробила, то треба її підтримати”, – натякає правозахисник.

За його словами, на ці порушення може звернути увагу апеляційний суд і точно зверне увагу остання інстанція в Україні – Верховний Суд.

У вироку Ратнівського суду про практику Європейського не згадується. Голова суду Василь Лях зауважив, що міг би повідомити й інші деталі справи щодо 11-класника, однак з огляду на суддівську етику робити цього не буде, допоки рішення не винесе Апеляційний суд.

Источник