Фото: Kevin Carter/Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз
Законопроєкт щодо «пекельних санкцій» для Росії імені Ліндсі Грема вже на фінішній прямій: у серпні Сенат США ухвалив його 86 голосами проти 11, а 15 вересня в Палаті представників 214 конгресменів проголосували за просування документа, 211 були проти. Фінальне голосування у Палаті представників очікується 16 вересня (за київським часом це відбудеться у ніч проти 17 вересня ). Коротко про – про те, чи справді цей документ тиснутиме на Росію чи в ньому закладені «царські» привілеї для президента США?
«Економічний бункеробійний снаряд»
«Санкції з пекла» або «пекельні санкції» – так у Вашингтоні вже кілька років називають законопроєкт, який сенатор Ліндсі Грем просував як спосіб змусити Росію заплатити за війну проти України. Метою цього законопроєкту було позначити удар по російських нафтогазових доходах через покупців російських енергоресурсів. Плюс проєкт дає дуже широкі повноваження президенту США щодо запровадження тарифів проти інших держав.
І якщо з головною метою законопроєкту Ліндсі Грема в Конгресі були згодні, то друга неабияк застопорила просування документу на голосування, викликавши запеклі суперечки.
Ідея Грема, внесена до Сенату на розгляд у квітні 2025 року, була простою: якщо Росія не припиняє війну проти України і не йде на прийнятну для США угоду, Вашингтон посилить економічний тиск не лише на Москву, а й на країни, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші важливі товари.
У першій версії проєкту запроваджувався тариф до 500% на товари із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран та інші стратегічні товари. Саме звідси й пішла репутація законопроєкту як «пекельних санкцій». Сам Грем скромно назвав документ «економічний бункеробійний снаряд».
Законопроєкт довго лежав без остаточного голосування – більше року “гальмував” головний елемент підтримки цього документа президент США Дональд Трамп. Перелом настав цього літа, коли Грем і адміністрація Трампа домовилися просувати перероблений варіант.
Через кілька днів після цього Грем несподівано помер, але просування не зупинилося – цьому сприяли інші сенатори та конгресмени обох партій США.
П’ятсот відсотків покарання
7 серпня Сенат ухвалив документ із результатом 86 «за» та 11 «проти». При цьому законопроєкт, як було сказано, трохи видозмінився: замість цифри у 500% з’явилися 100%, хоч і п’ятсот нікуди не поділися.
У новому варіанті законопроєкту – два різні санкційні тарифи. Перший – проти Росії. Для вітчизняних товарів тариф може становити до 500%. Другий – так звані вторинні тарифи проти інших країн. Тут максимум складає 100%.
Також президент США отримав право встановлювати такі тарифи для 5 найбільших покупців російської нафти або газу, а також для 5 країн, які за визначенням американської адміністрації максимально допомагають обходити санкції проти російського нафтового експорту.
Список цих 5 країн у документі не озвучений, але говорять про Індію, Китай, Туреччину, деякі європейські країни та Японію. Конкретні імена залежать від фактичних обсягів імпорту.
Є й винятки в «пекельних тарифах»: для країн, які імпортують російський газ у розмірі менше 15% газового експорту РФ і роблять «значні кроки для скорочення залежності від російського газу». При цьому саме поняття «значних кроків» законопроєкт чітко не визначає.
Санкції, і не лише для РФ
Тарифами законопроєкт не обмежується. Він передбачає санкції проти Володимира Путіна та інших високопоставлених російських політичних та військових діячів, російських фінансових установ (у тексті вказано Центробанк РФ, Ощадбанк та Газпромбанк), держкомпаній і організацій, пов’язаних з оборонним та енергетичним секторами.
Окремими пунктами прописані покарання для великих російських енергетичних проєктів (зокрема – Yamal LNG, Arctic LNG 1, Arctic LNG 2 і Arctic LNG 3 і майбутні російські енергопроєкти в Арктиці), обмеження на американські інвестиції в Росію, операції з російським державним боргом та ін. Не забули і «тіньовий флот» танкерів, який перевозить російську нафту в обхід санкцій.
Ще одна важлива деталь нинішньої версії «пекельних санкцій» Грема – Іран. Нагадаємо, у первісному варіанті документу його не було, але після переговорів з адміністрацією Трампа до нього включили продовження санкційного режиму проти Ірану.
Тут теж без новацій: санкції проти іранського енергетичного та збройового сектору.
Хочете? Купуйте, але…
Стандартні санкції США зазвичай спрямовані на конкретну людину, компанію, банк чи організацію. У проєкті Грема все набагато ширше: США отримують можливість покарати товари всієї країни, якщо ця країна продовжує певні операції з російською нафтою або допомагає оминати санкції. Економіст Джесс Ховерсен у коментарі Reuters порівняв законопроєкт із кувалдою, здатною розвалити практично всі торгові відносини США із підсанкційною країною.
Інше питання: хто вирішуватиме, яка країна входить до п’ятірки найбільших помічників Росії в обході санкцій? Тут трактувати майбутній закон можна дуже вільно – чітких критеріїв немає.
Проте є дуже чітке посилання: існуючі санкції не перекрили РФ можливість отримувати доходи від експорту нафти, тому що Росія знайшла інші ринки та інші схеми для цього. Тому вирішено бити по покупцях російських енергоресурсів, де б вони не були. Хоче Китай чи Індія купувати російську нафту? Купуйте, але доступ до ринку США буде перекрито 100-відсотковим тарифом.
Серйозний мінус
Ось тут одностайні всі партії Білого дому: чи не забагато повноважень по тарифах у президента країни? Виходить, він одноосібно визначатиме, яка країна підпадає під вторинні тарифи, бо механізм визначення таких країн не прописаний.
Також прогнозується удар по американських споживачах. Підвищене мито платитиме не Китай чи Індія, а американська компанія-імпортер. Яка потім закладе ці витрати в ціну товарів, що призведе до інфляції. Так зазвичай діє ринок.
Про те, що якщо помахом руки Трамп запровадить вторинні тарифи на адресу партнерів США, і вони, м’яко кажучи, образяться, у законопроєкті не сказано, але це ясно як божий день. Чого США не вистачало – то це дипломатичних скандалів. Особливо це стосується надзвичайно зухвалої Європи.
Що буде далі
На сьогодні законопроєкт уже пройшов Сенат і подолав процедурний бар’єр у Палаті представників, де на нього чекає фінальне голосування. Якщо Палата ухвалить саме сенатський варіант без змін, документ зможе вирушити до президента. Якщо Палата змінить його, буде потрібна подальша законодавча процедура узгодження тексту.
На користь того, що законопроєкт буде ухвалено, кажуть результати голосування у Сенаті (86 проти 11). Плюс адміністрація президента теж погодилася.
Застопоритися може, якщо демократи раптом почнуть протестувати. Втім, це вже робили, але їх заперечення Сенат відхилив. Тому вони наполягають на іншому варіанті, оскільки нинішній, на їхню думку, завдасть більше шкоди, ніж користі. Основний їхній негатив зосереджений не так на санкціях, як на Трампі – демократи пропонували обмежити можливості президента на особисте регулювання санкцій та тарифів. Частина республіканців, до речі, також не в захваті від законопроєкту Грема – вони не хочуть розширювати американське втручання за кордоном, бо проблем і всередині вистачає.
