Чорнобиль багато хто знає лише через техногенну аварію на атомній електростанції (АЕС), але насправді це місто з набагато довшою історією. Воно стоїть на березі Прип’яті, там, де в неї впадає річка Уж, і люди жили тут ще з часів Київської Русі. Археологи знаходили тут кургани, зброю та монети.
У літописах Чорнобиль згадують ще в 1193 році, коли описували похід князя Ростислава.
У 15 столітті тут звели дерев’яний замок, але його швидко знищили татари. Пізніше фортецю відбудували, і вона перейшла під контроль місцевої знаті. Місто не раз змінювало власників – від Кмітів до Сапіг і Ходкевичів.
З часом тут з’являються храми – православна Свято-Іллінська церква, яка збереглась до сьогодні, а також костел і монастир.
У середині 17 століття, як інформує сайт KyivTime, під час повстання Хмельницького, Чорнобиль зайняли козаки. Пізніше, після поділу Речі Посполитої, місто перейшло до Російської імперії. У 19-му столітті тут вже працювали невеликі підприємства, розвивались ремесла і суднобудування.
На початку 20 століття життя йшло відносно спокійно, але Перша світова все змінила – більшість чоловіків мобілізували, і місто фактично спорожніло.
Далі все пішло за типовим для того часу сценарієм: закріпилась радянська влада, ввели Нову економічну політику (НЕП), а потім почалась колективізація.
Під час Другої світової поліські ліси навколо міста стали укриттям для партизанів. Але для Чорнобиля цей період був особливо трагічним через долю єврейської громади. Наприкінці 19 століття євреї становили більшість населення, але з часом їх ставало все менше, а в 1941 році нацисти фактично знищили тих, хто залишився.
Після війни місто почали відновлювати. Поступово повернулось життя: запрацювали підприємства, річковий порт, налагодили транспорт зі столицею. З’явились магазини, кінотеатр, ресторани – Чорнобиль знову став звичайним живим містом.
У 1970-х радянська влада вирішила будувати атомну станцію саме у Чорнобильському район. Саму ж ЧАЕС звели за кілька десятків кілометрів від міста, поруч із селом Копачі. Для працівників паралельно будували нове місто – Прип’ять. Перший реактор запустили вже через кілька років, потім добудували ще.
26 квітня 1986 року все змінилось. Вибухнув четвертий енергоблок, і радіація розлетілась далеко за межі України – зачепила Білорусь, Росію і навіть частину Європи. Людей почали масово евакуйовувати, і місто фактично спорожніло.
Після цього Чорнобиль уже не повернувся до звичайного життя. Він став центром управління зоною відчуження. З часом там з’явились музей “Зірка Полин” і кілька готелей для тих, хто приїжджає подивитись на історію Чорнобиля на власні очі.
На початку повномасштабної війни Чорнобиль знову опинився в центрі подій. 24 лютого російські окупанти зайшли з боку Білорусі й взяли під контроль ЧАЕС. Охорону і частину персоналу захопили в полон. Після втечі ворога, вже на початку квітня над станцією знову було піднято український прапор.
