За інформацією: Суспільне.
Господар Микола Дорош, Бірки, липень 2026 року. Суспільне Луцьк
Цього року, каже фермер, спека позначилася на продуктивності тварин. Через високі температури корови менше паслися, відповідно зменшилися й надої.
"Нас рятує те, що в нас болото, то як не є порівняно з полями ще воно нас тримає. Сама спека вплинула, серйозно впало молоко, але ми з тим справилися помаленьку, зараз воно відновилося", — каже чоловік.
Стадо корів родини Дорошів, Бірки, липень 2026 року. Суспільне Луцьк
На фермі також вирощують молоде покоління, щоб поступово оновлювати стадо власними силами. Особливу увагу приділяють джерсейській породі, молоко якої має високу жирність.
"Бичків продаємо, а теличок залишаємо. Джерсеї дають дуже жирне молоко, із нього виходить смачний сир. Уже є першотелиці, які давали по 18 літрів молока на день — для нас це хороший показник", — зазначив Микола Дорош.
Теля джерсейської породи, Бірки, липень 2026 року. Суспільне Луцьк
Щоб забезпечити худобу кормами, родина самостійно вирощує необхідні культури. За словами господаря, кілька років тому придбали рулонну машину для сіна, що значно полегшило роботу.
Частину молока господарство здає на переробне підприємство, а решту переробляють самостійно. Господиня Оксана Дорош виготовляє бринзу, плавлений сир, масло, кисломолочний сир, сметану, домашні йогурти та згущене молоко.
"Люди телефонують, замовляють продукцію. Для нас це нормальний заробіток. Усе, що заробляємо, — результат нашої сімейної праці", — розповіла жінка.
Господиня Оксана Дорош, Бірки, липень 2026 року. Суспільне Луцьк
Однією з найбільших проблем малих фермерських господарств Микола Дорош називає низьку закупівельну ціну на молоко.
"Сьогодні за літр молока платять 9 гривень 50 копійок, хоча раніше було орієнтовно 11 гривень. Ціна нас не влаштовує, але іншого виходу немає — частину молока доводиться здавати", — каже фермер.
Молоко, з якого господиня Оксана виготовляє сир, Бірки, липень 2026 року. Суспільне Луцьк
Родина бере участь у державній програмі підтримки, яка передбачає дотацію за утримання корів, однак, зі слів господаря, умови отримання коштів потребують доопрацювання.
"За корову дають приблизно сім тисяч гривень, але потрібно підтвердити витрати чеками. Ми майже все вирощуємо самі, купуємо лише макуху, тому відзвітувати на таку суму непросто. Хотілося б, щоб підтримка була більш продуманою", — зазначив Микола Дорош.
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОВА Юрія Юрченка, у сільськогосподарських підприємствах області нині утримують понад 18 тисяч корів, а в господарствах населення — орієнтовно 60 тисяч.
Посадовець розповів, що власники від трьох до ста корів можуть отримати державну дотацію — сім тисяч гривень за кожну голову через Державний аграрний реєстр.
"Господарства Волині вже отримали близько 26 мільйонів гривень державної підтримки. Це приблизно 10% усіх коштів, виділених на Україну, і область входить до п’ятірки регіонів, які отримують найбільше таких дотацій", — сказав Юрій Юрченко.
Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської ОВА Юрій Юрченко. Суспільне Луцьк
Попри труднощі, Микола Дорош каже: продавати господарство не планує.
"Кілька разів хотів продати корів. Але потім подивишся — ми всі разом, удома, живемо не гірше за інших. Якщо хочеш займатися скотарством, то в першу чергу потрібні техніка, земля і бажання", — говорить фермер.
