Вижили завдяки городу: подружжя з Олешків про життя в окупації та переїзд на Волинь

За інформацією: Суспільне.

Лілія та Андрій Батраки в тимчасовому житлі у Нововолинську. Суспільне Луцьк

Перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну подружжя запам’ятало колонами російської військової техніки, які рухалися через міст у напрямку Херсона. Спочатку в окупованому місті ще працювали магазини й базар, можна було їздити по продукти до сусідніх Великих Копанів. Згодом ситуація погіршувалася.

Андрій Батрак розповів: після підриву Каховської ГЕСРосійські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини. Більшість з них — на лівобережжі.Було затоплено 620 квадратних кілометрів територій у чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській. Від затоплення постраждали сто тисяч жителів цих областей. їх будинок в Олешках затопило майже до стелі. Коли вода почала прибувати, подружжя встигло автомобілем переїхати до друзів.

«А люди ж багато потопились. Особливо старенькі. Їздили на лодках, спасали їх наші люди. А вони сміялись, російські солдати. Ми їдем спасать людей, а вони насміхаються», — пригадує Андрій Батрак.

Затоплення в Олешках після підриву Каховської ГЕС, червень 2023 року. Фото надала Лілія Решетняк

Через два місяці, коли вода спала, повернулися, щоб прибрати оселю. Згодом поїздки припинили, бо будинок пошкодили російські військові: зірвали підлогу та дах, а дошки використали для облаштування бліндажів.

«Страшно було туди їхати, — ділиться чоловік. —Їдеш, а вони з автоматами: «Куда? Документи!» Вони підлогу всю зірвали. Кухня добра була, і будинок добрий, і гараж, все там, ну, нічого там немає. Я Лілі так сильно і не розказував, щоб вона не нервувала».

«Виживали за рахунок городу»

За словами подружжя, з часом в Олешках ставало дедалі складніше жити. У 2026 році майже припинилися постачання продуктів, бракувало й медичної допомоги. У місті, розповідає Лілія, було лише двоє хірургів, швидка допомога не виїжджала на виклики.

«Люди, хто захворів, то на тачки і везли людей до лікарні. Поки довезуть, уже людина могла і не дожити», — згадує жінка.

Продукти Лілія і Андрій вирощували на власних городах або обмінювалися ними із сусідами. Садили картоплю, капусту, цибулю. На місцевому базарчику люди обмінювали крупи на овочі.

«Кабачки жарили, потому что хоть якась їда. Було, що люди і траву їли. У нас трошки були запаси. Ми за рахунок городу викручувались більш-менш», — додає Лілія Батрак.

Чоловік із дружиною кажуть, що до останнього не хотіли оформлювати російські паспорти. Проте без них, за словами Лілії, неможливо було отримати медичну допомогу чи гуманітарну підтримку.

Евакуація через Росію та Білорусь на Волинь

Через небезпеку та складні умови життя Батраки вирішили вибиратися з Олешків. Лілія каже: дехто з місцевих пробував вибратися з міста самостійно, але вдавалося це не усім.

«Наша знайома, в неї була розбила хату буквально перед евакуацією, вона хотіла велосипедом виїхати до дочки, але підірвалася на міні. Так шкода… Ще б дві неділі — і вона б поїхала з нами. Забрали її і похоронили в городі, бо нема де хоронить. Там в лікарні всі на купу, не в морг, а прямо в підвалі всіх скидали в мішках і все», — пригадує Лілія.

В окупації Лілія разом із чоловіком Андрієм прожили понад 4 роки. Суспільне Луцьк

Звістку про евакуацію подружжя почуло 31 жовтня. Вони одразу обрали бік, куди рушать з окупованого міста.

«Підписували фамілію, ім’я і хто на Україну їде, — пригадує подружжя. — Вєщі отдельно в КАМАЗ грузили. А люди вже в автобуси. Ну, автобуси на Росію вообще в обратній стороні стояли, то там особо людей не дуже багато було. В основном, на Україну всі їхали».

Одна з сумок родини Батраків, на яку наліпили наліпку з напрямком евакуації. Суспільне Луцьк

Людей автобусами доправили до Анапи, звідти військовим літаком перевезли до білоруського Гомеля. Далі білоруськими автобусами рушили до українського кордону, а звідти українським транспортом — через Чернігівщину до Києва.

У столиці подружжя майже 10 днів було в лікарні —проходили медичні огляди та отримували необхідну допомогу.

Нове місто і мрії про повернення

У новому місті, говорить Лілія, їй подобається. Згадує, як на базарі жінка, у якої подружжя запитало ціну сиру, запропонувала віддати їм його безплатно, а також дала із собою пляшку молока.

«Ви знаєте, це так до сліз було трогательно. Ой, розплакались, Боже, дякуємо. Боже, які люди привітні», — говорить Лілія.

Також місцеві допомогли подружжю з одягом та взуттям. Під час евакуації вони втратили сумку з речами. Усі сімейні альбоми були втрачені під час затоплення будинку.

Андрій Батрак каже: приховував від дружини інформацію про пошкодження будинку, щоб не засмучувати її. Суспільне Луцьк

У Нововолинську, додають Батраки, поступово звикають до спокійнішого життя. Андрій каже, що тут є все необхідне й нічого не літає. Водночас Лілія зізнається: після пережитого їй ще довго було страшно навіть уночі.

«В перший день коли ми ночували, вокруг лікарні горіли фонарики. Я просипаюсь ночью, глянула що то горить і кричу — «Андрій, горить!». Потом дошло — я не дома, але в України. Щас уже більш спимо спокійно і тихо, якось це непривично», — ділиться жінка.

Попри пережите, подружжя мріє про завершення війни, возз’єднання родин та можливість повернутися додому.

«Я би й пішки вернувся би там, де я народився. Якщо можливість буде така, я все одно вернусь», — каже Андрій. — Звичайно, хочеться туди, де народився, де виріс».

Що відомо про гуманітарну місію в Олешках

27 жовтня 2026 року на Херсонщині з 3:00 розпочався режим тиші для проведення гуманітарної місії в Олешках.

29 жовтня в Олешках завершили розмінування маршрутів для гуманітарної місії. Конвой із допомогою сформували та підготували до відправлення.

Зранку 29 жовтня українська делегація на чолі з омбудсменом Дмитром Лубінцем виїхала у напрямку Олешків на Херсонщині. За 54 години режиму тиші його порушень не зафіксували.

Лубінець повідомив, що для евакуації жителів Олешків у рамках гуманітарної місії підготували 25 автобусів на 750 місць, а також швидкі допомоги для маломобільних.

Вранці 31 жовтня до аеропорту Гомеля у Білорусі прибули чотири літаки з евакуйованими жителями Олешків, які захотіли виїхати на підконтрольну Україні територію. Їх пересадили в автобуси і колона рушила у бік кордону з Україною.

Avatar photo
Сергій Мельник/ журналіст

Журналіст та автор матеріалів ua-news.in.ua. Висвітлює суспільно-економічні процеси, регіональні ініціативи та рішення органів державної влади.

Працює з відкритими джерелами інформації та аналітичними звітами. Зосереджується на перевірці фактів, поясненні складних процесів простою мовою та формуванні зрозумілого контексту для читачів.

На ua-news.in.ua готує аналітичні матеріали, розширені новинні огляди та підсумкові зведення подій.

Новини України