За інформацією: Суспільне Вінниця.
Піаніно Леонтовича. Фото: Суспільне Вінниця
Відновлюють, аби зберегти оригінальні деталі, початковий вигляд та продовжити життя предметів — у Києві триває реставрація піаніно та килима з музею Леонтовича, що в селі Марківка на Вінниччині. Раритетні речі, що належали українському композитору, у лютому 2022 відправили до Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Як триває реставрація предметів, показав обласний краєзнавчий музей.
За словами директорки Катерини Висоцької, вартість реставраційних робіт – майже 28 тисяч доларів. Музей виграв грант посольства США.
"Найскладніше — зберегти оригінальну деталь"
Реставрація — це продовження життя предмета. Так каже завідувач відділу реставрації предметів з дерева Національно науково дослідного реставраційного центру України Олександр Закусило. Він відновлює піаніно. Інструмент був в аварійному стані.
Олександр Закусило тримає ніжку піаніно. Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
"Непрофесійна реставрація все ускладнює. Ми ж використовуємо сучасні матеріали, вони розчиняються сучасними розчинниками, які можна комбінувати й очистити поверхню, яка була перефарбована сучасною синтетичною фарбою. Для цього робилися компреси такі, потім розм'якшення, потім потоншення, потім — добити треба до оригінальної основи, політури, того авторського покриття", — розповідає Олександр Закусило.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Разом із оригінальним лаковим покриттям, каже, відкрилися й неприємні моменти — деревина зазнала чималих руйнувань.
"Те, що ми прогнозуємо — це одне, втім згодом розуміємо, що дещо недооцінили. Недооцінили те, що деревина дуже пошкоджена жуком-деревогризом. Якщо на 1 дм — 30 льотів, то можна лиш уявити, наскільки всередині з'їдена основа, що її потрібно концентрувати різними матеріалами не в один етап.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Деревина втратила свої фізичні якості, що це вже буде дерево-полімер. Деталі піаніно можна виготовити, але найскладніше — зберегти оригінальну деталь. Їх, ніжки піаніно, просочуємо сучасним полімером. Поетапно просочуємо деревину і розкривали до авторської лакової поверхні".
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Окрім великих деталей, піаніно має також безліч дрібних. Кожна з них теж потребує оновлення.
"Важливо зробити подетальну ревізію кожної складової, тому що поєднані дерево, метал і тканина або повсть. У кожного матеріалу процес старіння проходить по-своєму. метал кородує, дерево всихає, тріскає, клей по швах деструктує, повсть з'їдена міллю. І таких деталей в кожному елементі — до 30", — каже реставратор.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Для Олександра важливо не просто повернути первинний вигляд предмета, а й відновити музичний стрій піаніно. Тому він звертає увагу на найдрібніші деталі.
"Цікавий, бо має дві верхніх сторони"
Реставрацією килима, якому більше ста років, реставрує завідувачка відділу реставрації творів з тканини та шкіри науково-дослідного реставраційного центру Тетяна Мінжуліна. Килим вигорів. Місцями його поїла міль. На ньому є плями та дірки.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
"Панський, багатий килим. Він великий. Візерунок у нього цікавий. У нього дві верхніх сторони: лілії та рожа. Досить цікавий килим тим, що у нього були кольорові китиці. Килим пошкоджений міллю", — каже Тетяна Мінжуліна.
Тетяна Мінжуліна реставрує килим родини Леонтовича. Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Вишуканості килиму додавали кольорові китиці. Наразі триває їх поновлення. Досить добре збереглася і кольорова гама килима, яка вказує на кінець 19 — початок 20 століття, розповідає жінка.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Поєднання металовмісних та природних барвників потребувало особливої уваги під час очищення килима.
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
"Він був досить брудним, а не занадто вигорілим. Засоби, якими ми користувалися, не сприяли тому, що барвник зник. Купували натуральні. Робили, аби барвник зберігся, а зник лише бруд".
Фото: стоп-кадр із відео обласного краєзнавчого музею
Власноруч реставратори виготовляють фарби для ниток. Для зеленого відтінку, наприклад, використовували кропиву, кору дуба, вільхи, листя горіха. Килим також реставрують додатковою основою.
