Оновлені правила ринку органічної продукції: яка є на Кіровоградщині й що змінює закон

За інформацією: Суспільне Кропивницький.

У Кіровоградській області сім сільгоспвиробників вирощують та виготовляють органічну продукцію. Це зернові й технічні культури, ягоди, мед і добрива. 20 липня президент Володимир Зеленський підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Він оновлює правила органічного ринку за стандартами Євросоюзу.

Про це Суспільному розповів начальник відділу рослинництва обласного департаменту агропромислового розвитку Григорій Арсірій.

Що таке органічна продукція і про що закон

Органічну продукцію виготовляють без використання синтетичних пестицидів, штучних мінеральних добрив і генетично модифікованих організмів, які застосовують для поліпшення стійкості до хвороб й підвищення врожаю. Вона обов’язково повинна мати сертифікат, пояснив Григорій Арсірій.

Новий закон — це частина виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Євросоюзом за розділом «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Згідно з ним мають бути:

• гармонізація виробництва та маркування продукції відповідно до вимог Євросоюзу;
• розширення переліку органічної продукції;
• створення нових реєстрів, в тому числі органічних тварин;
• відкритість для виробників кінцевого результату продажу.

«Що мається на увазі? Коли наші виробники зараз мають великі проблеми з ціновим моніторингом — наприклад, зараз ціна на пшеницю впала, то в цьому випадку вони захищені тим, що коли укладають договір із європейським споживачем, вони прописують ціну наперед і якось себе захищають від збитків», — пояснив Григорій Арсірій.

Григорій Арсірій. Суспільне Кропивницький

За даними Григорія Арсірія, нині в області є сім виробників органічної продукції. Попередні дані про кількість збирали в 2018 році. Тоді налічили 13 виробників.

«Площа була 15 тисяч гектарів. Площа, звичайно, зменшилась. Ми не можемо зараз сказати, яка площа».

Органічне зерно

Підприємство з Олександрівської громади має 2700 гектарів землі. Понад 15 років вирощують органічні кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак та сою. За весь цей час не використовували штучних мінеральних добрив і синтетичних пестицидів — хімічних речовин для знищення шкідників та бур’янів. І ґрунт, і посіви обробляють органічними препаратами, розповів перший заступник директора сільгосппідприємства Микола Камишов.

Микола Камишов на полі з органічною кукурудзою. Суспільне Кропивницький

Органічна кукурудза. Суспільне Кропивницький

Усі препарати узгоджують з сертифікаційним органом. Через використання «органіки» більше часу проводять на полі, ніж фермери, які користуються хімічними засобами, вважає виробник.

«Середньостатистичний фермер сіє якусь продукцію, пшеницю або кукурудзу. Сіє, використовує хімічні препарати: пестициди, гербіциди, акарациди, фунгіциди і таке інше. І забуває про це поле, доки не приїде комбайн і не почне збирати. У нас трохи інша картинка. З самого початку це міжрядна культивація — поверхневий обробіток ґрунту, внесення органічних препаратів у процесі культивації, після культивації».

За умовами вирощування органічних культур, створюють між полями захисні смуги землі, які відокремлюють органічні поля від полів з хімічною обробкою, розповів Микола Камишов.

«Не менше 30 метрів. І бажано, щоб там були якісь лісосмуги. Щоб ми максимально могли убезпечити свої посіви від запилювання іншими культурами».

Захисні смуги між полями. Суспільне Кропивницький

Посадка за полем кукурудзи. Суспільне Кропивницький

Через комплекс робіт, які виконують на полі під час вирощення продукції, її собівартість на 30% вища, ніж у господарств з неорганічною продукцією. Відповідно, вища й ціна вирощеної органічної продукції. До прикладу, тонну кукурудзи торік господарство продало по 200 доларів США, вартість неорганічної була дешевшою на 20 доларів, сказав Микола Камишов.

Загалом щороку продають за кордон до десяти тисяч тонн продукції. Покупці — Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Південна Корея. Підтверджує продукцію, сказав, сертифікатами на виробництво органічних зернових і технічних культур.

«У нас є укладені контракти із інспекційною компанією. У цьому випадку це Швейцарія, компанія «BioInspec», з якою ми працюємо. Сертифікати видають на кожен рік і на кожну продукцію окремо. Але для цього там є своя технологія, методика, за якою вони працюють. Тобто вони контролюють самостійно. Вони можуть нас повідомляти про те, що вони приїдуть. У нас всі поля оцифровані. Вони бачать ту продукцію, яку ми вирощуємо цього року».

Щороку представники швейцарської компанії контролюють чистоту вирощування органічної агропродукції.

«З полів беруть продукцію. Беруть не тільки продукцію, а і всі необхідні речі — бур’яни, ґрунт і таке інше — на дослідження. На сьогодні в Україні немає лабораторії, яка б ефективно і якісно визначала органічну продукцію. Це дуже погано, бо за кожний лабораторний зразок, який ми відправляємо за кордон, ми платимо великі гроші. Це сотні тисяч гривень».

Як закон вплине на органічне рослинництво

За словами Миколи Камишова, господарство вже працює за вимогами нового закону.

«Скільки вирощуємо органічну продукцію, ми працюємо за стандартами ЄС. На сьогодні, за ці всі роки, у нас не було ситуації, коли нам не видали сертифікат».

На його думку, закон сприятиме збільшенню кількості виробників органічної продукції в Україні.

«Аби й інші фермери, підприємці, які працюють у сільському господарстві, теж подумали про те, що ще наступне покоління наше повинно бути здоровим. І долучилися до виробництва органічної продукції».

Микола Камишов з сертифікатами. Суспільне Кропивницький

Органічна гречка

На полях Інституту сільського господарства поблизу села Созонівка протягом 20 років вирощують органічну гречку для досліджень. Завідувач науково-технологічного відділу Юрій Мащенко радить аграріям, які переходитимуть на вирощування органічних культур, на полях, де росли оброблені хімікатами, мінімум три роки сіяти багаторічні трави — люцерну, еспарцет або конюшину.

«Вже після цих багаторічних трав ми можемо спокійно вирощувати органічну продукцію. Потужна коренева система багаторічних трав винесе всі мікроелементи, всі пестициди, які там були. Залишки вона використає для себе».

Поле з органічною гречкою. Суспільне Кропивницький

Юрій Мащенко. Суспільне Кропивницький

Органічне бджільництво

Пасічник Дмитро Бондаренко четвертий рік займається органічним бджільництвом. Має в Гурівській громаді тисячу вуликів з українськими степовими бджолами. Сам хімічні препарати не використовує. Це контролюють сертифікаційні органи. Щодо поля, де літають бджоли, домовляється з фермерами.

«А на рахунок фермерів, тобто якщо поля неорганічні й фермери вирощують неорганічну продукцію, то тут вже контроль залежить від нас. Тобто ми домовляємося з фермерами про обробіток. Якщо фермер хоче обробляти поле, то ми пасіку не привозимо, або якщо він обробляє чимось забороненим, то пасіку треба вивезти».

Органічна пасіка. Суспільне Кропивницький

Бджола на органічному соняшнику. Суспільне Кропивницький

У європейських лабораторіях періодично перевіряють віск з пасіки, щоб там не було заборонених речовин, і постійно кінцеву продукцію — мед, розповів пасічник.

«Там не допускається жодних пестицидів, а також ГМО, тобто генетично модифікованих організмів. Якщо є сертифікат, який підтверджує органічне виробництво, і потім вже мед проходить аналізи, то тільки тоді вже продукція продається як органічна».

Дмитро Бондаренко. Суспільне Кропивницький

Органічний мед бджоляр продає експортерам, які потім вивозять його в країни Євросоюзу. Нині кілограм неорганічного меду купують по 110 гривень, органічний — по 130.

«Найбільш поширено — це Німеччина. Вона купує український органічний мед, а так взагалі по всій Європі. У Європі попит є, ціна дорожча. І в Україні цей напрямок розвивається, тому є можливість продати продукцію дорожче».

Як закон вплине на органічне бджільництво

Дмитро Бондаренко бачить у новому законі можливість зекономити гроші завдяки груповій, а не тільки особистій, як раніше, сертифікації продукції.

«Було дуже, скажімо так, накладно. І сертифікувати пасіку в 20 вуликів немає ніякого сенсу. А от група людей, пасічники, які можуть створити свій кооператив і пройти сертифікацію… У цьому випадку це буде працювати і буде доступно для будь-кого, хто забажає. І це вже дає можливість будь-кому ближче вийти на ринок Європи і дорожче продавати свою продукцію».

Україна входить у топ-5 експортерів в Євросоюз

Органічна продукція в Україні займає один відсоток у загальному виробництві. Попри це, Україна останні вісім років входить до першої п’ятірки експортерів органічної продукції в країни Євросоюзу, розповіла членкиня правління громадської спілки «Органічна ініціатива» Катерина Шор.

«За результатами 2025 року Україна посіла п’яте місце серед найбільших постачальників органічної продукції в Євросоюз. Україна експортувала 174 тисячі 700 тонн органічної продукції. Це зернові культури, це олійні. І на третьому місці — ягоди і горіхи».

Скільки виробників органічної продукції було в Україні у 2025 році, поки даних немає. Є дані за 2024 рік. В Україні працюють і сертифікаційні органи, які акредитовані в Україні, і ті, акредитовані в Європі для роботи в Україні. На 2024 рік за законодавством України сертифікували 260 органічних операторів ринку. З них було 226 сільськогосподарських виробників. Решта — це переробники, трейдери, імпортери. За стандартами ЄС та США сертифікували 436. З яких 364 — сільськогосподарські виробники.

«Новий закон приводить у точну відповідність дійсно законодавство у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції до вимог європейського регламенту. Але наші виробники вже працюють за цими правилами, тому що в Європейському Союзі так званий новий органічний регламент 848 був введений в дію ще в 2022 році», — розповіла Катерина Шор.

За даними Катерина Шор, закон про органічну продукцію вступить в силу через три роки після його підписання. До цього триватиме перехідний період.