Євген Сивокінь. Фото: фб-сторінка Linoleum Contemporary Animation and Media Art Festival
Режисер, художник, сценарист і педагог, який стояв біля витоків сучасної української анімації та формував її мову протягом десятиліть.
За лічені дні до свого 89-річчя пішов у засвіти Євген Сивокінь (1937 — 2026).
Про це написали на сторінці фестивалю Linoleum Contemporary Animation and Media Art Festival.
7 травня йому мало виповнитися 89 років.
«Класик, майстер, патріарх української анімації — і цих слів замало, щоб описати значення його творчості й особистості. Сивокінь створював самобутні, інтелектуально насичені, добрі, часто пройняті світлим сумом фільми для дорослих і дітей. Він був у витоків вітчизняної анімаційної освіти, очоливши першу в Україні майстерню з режисури анімації, і присвятив викладанню довгі роки», — йдеться у повідомленні.
Безпосередньо причетний до розвитку й розквіту студії «Київнаукфільм», Сивокінь став невичерпним джерелом з офіційної й неофіційної історії української анімації.
Ушанувати пам’ять майстра пропонують, переглянувши його фільми.
Світла пам’ять! Щирі співчуття рідним!
Євген Сивокінь. Фото: Довженко-Центр
Євген Якович Сивокінь народився в Києві в 1937 році в родині архітектора. Закінчив Київську художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка та графічний факультет Київського державного художнього інституту (1965). З 1960 року працює в художній анімації як художник, режисер, сценарист.
Його режисерський доробок складає понад 25 анімаційних фільмів, багато з яких представляли українську анімацію на різних внутрішніх і міжнародних фестивалях — в Болгарії, Польщі, Японії, Хорватії, Франції, Італії, Португалії, Греції, Німеччині та інших країнах — були відзначені призами та дипломами.
Серед його найвідоміших кіноробіт — «Людина й слово», «Країна Лічилія», «Врятуй і збережи», «Пліткарки», «Ненаписаний лист», «Засипле сніг дороги» та інші.
Як художник оформив і проілюстрував низку книг з анімації. Євген Сивокінь є вчителем декількох генерацій українських аніматорів.
Як педагог, він виховав кілька поколінь українських аніматорів, передаючи не лише професійні знання, а й глибоке розуміння мистецтва.
У 2022 році був відзначений нагородою за внесок у розвиток українського кінематографа Національної кінопремії «Золота Дзиґа».
У травні 2025 року «Вечірній Київ» побував на виставці «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж», присвяченій його творчості. В експозиції були представлені фільми й архівні матеріали з колекції Довженко-Центру, а також колажі, рисунки та фотографії з особистої колекції Євгена Сивоконя.
Марія КАТАЄВА
