За інформацією: Суспільне Херсон.
Фото: Юрій Спірін
Завідувач відділення судинної хірургії Херсонської обласної лікарні Юрій Спірін виїхав з окупованого міста наприкінці квітня. Чоловік розповів Суспільному, що під час окупації в лікарні зробили 3 термінові операції. Подальша робота стала неможливою через нестачу медичних матеріалів.
За його словами, поступово почали виїжджати лікарі.
"Кількість операцій поступово зменшувалась. Дійсно, був страх цих обстрілів, бомбардувань. Ми робили операції поранених українців (росіян до нас, слава Богу, не везли нікого). А потім такі проблеми, з якими зіштовхнулася кардіохірургія, вони були в усіх відділеннях", — говорить Юрій Спірін.
Чоловік розповідає, від постійних обстрілів у його дітей почалися панічні атаки, тому він вирішив відгукнутися на пропозицію директора Інституту серця Бориса Тодурова приїхати працювати до Києва. Тут лікар підтримує спілкування з пацієнтами із Херсонщини. Новокаховчанин Андрій Чаус потребував лікарської допомоги. Чоловік говорить – йому пощастило зустріти в столиці медика, про якого чув у Херсоні.
"Я набрав Юрія Сергійовича і, на превелику радість, він одразу підняв трубку. Він поставився до мене дуже уважно, організував УЗД серця, потім у стаціонар в Інституті серця. А через деякий час зробили мені операцію", — розповів Андрій Чаус.
Юрій Спірін також консультує телефоном пацієнтів, які перебувають в тимчасово окупованому Херсоні. Наразі в обласній лікарні лишилось 10-15 відсотків лікарів, виїхали багато медсестер, каже хірург.
"Дійсно, приїжджали травматологи, реаніматологи, кардіохірург і гематологи із Санкт-Петербурга. Кардіохірург поїхав через добу, а реанімація і травматологія провели у Херсоні два тижні, а потім також усі поїхали", — розповів Юрій.
За словами лікаря, війна змінила життя кожного українця, людям доводиться жити в нових умовах. Незмінним є те, що Херсон — це Україна, тож треба дочекатися того дня, коли буде можна повернутися додому.
Що відомо:
- На Херсонщині, через окупацію російської армії, не вистачає кваліфікованих лікарів та медичних засобів. Окупаційна влада тисне на працівників лікарень області та створює умови, в яких лікарям немає бажання працювати.