Сцена під дахом у Херсонському драмтеатрі ім. М. Куліша сьогодні перетворилась на знімальний майданчик ток-шоу “Моя хата скраю…” Усе що відбувалось на сцені було у стилі модних телепрограм та з усіма притаманними їм складовими: харизматичний ведущий, гостра тема, проникливі історії героїв і, навіть, бійка як кульмінація.
Проблема, яку піднімають герої вистави, дійсно, може торкнутися кожного. Це наркозалежність. Адже, як розповів керівник Херсонської філії Міжнародної антинаркотичної асоціації Дмитро Костяков, за офіційними даними в країні налічується 350 тисяч ін’єкційних хворих. В той же час, за неофіційними даними, є понад 2 мільйони людей, які страждають на один із видів залежностей(ігроманія, наркоманія, алкозалежність).
Це вже другий спільний проєкт Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша з Міжнародною антинаркотичною асоціацією. Першим була моновиства “Ілюзія”, яку блискуче втілив не професійний актор, а колишній наркозалежний.
-Ми подавали грант на Український культурний фонд, ми хотіли це зробити потужно, маючи фінансовий ресурс. Через технічні перепони цей гарний проект фінансування не отримав. Але ми для себе вирішили: ідея класна, будемо працювати. Тим більше ідея режисера дуже сподобалась. Якщо перший проект з МАА — це сповідь людини, яка через це пройшла. Цього разу режисер придумав зворотній хід — це сповіді батьків наркозалежних людей. Тим більше, що співробітники МАА наголошують, що найбільший ворог цих людей, які мають залежність, — це батьки, рідні, бо ми жаліємо своїх, весь світ винний, а моя дитина не винна. І ось ми, глядачі, повинні зробити висновок — хто ж винний? Ми хотіли почати розмову не з наркозалежними, а з соціумом, — розповідає про виставу директор Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Олександр Книга.
У центрі оповіді — три історії людей, які страждали від залежності, очима їхніх батьків. Різні соціальні прошарки, різне виховання, але таке, що призводить до крайнощів…
Режисер-постановник вистави Сергій Павлюк, який також ставив і перший спільний з Антинаркотичною асоціацією проект, розповідає про свій задум, зазначаючи, що проблематика бере за живе, адже від цього ніхто не застрахований.
-Так, хочеться реальних історій. Але я протягом місяця роботи над виставою вже втомився від них.Вони дуже тяжкі.У мене у самого 5 дітей, і я розумію, що не можу їх контролювати, а хотів би це робити. І не дай Бог я потраплю у ситуацію своїх персонажів.- розповів Сергій Павлюк після перегляду вистави. — Взагалі нам надійшло 6 історій, з них обрали 3. З досвіду попередньої роботи, де грав колишній наркозалежний, то працювати з трьома було б набагато складніше. Брати молодих акторів, що грали б наркозалежних — також ні. І тому прийшла ідея в голову — показати історії через батьків.
Вистава йде у форматі ток-шоу. Ведучий – артист театру Олександр Мудрий. Батьки – артисти Світлана Журавльова, Віктор Овсієнко, Олена Пасько.
Дуже реалістично вдалося зобразити матір наркозалежного Стасика актрисі Світлані Журавльовій. Вона зізнається, що все пропускала через себе, а сама матір 14-річного хлопця.
-Син пробував палити цигарки, ми з ним дуже суворо поговорили, потім обговорили і він зрозумів, що так неможна. Я як мама близько сприйняла роль, розуміла, що відбувається в житті моєї героїні, — розповідає актриса Світлана Журавльова. — Ми спілкувались з прототипом моєї історії. Коли я в нього запитала: “Схоже?”. Він відповів, що так. Те, що розповідали хлопці про себе — ми розповіли від імені батьків. Хлопці зараз працюють в МАА, такі гарні, і не можна навіть подумати, що це було в їхньому житті.
Свою дебютну роль у виставі “Моя хата з краю…” зіграв і керівник ХФ МАА Дмитро Костяков.
-Це творча ресоціалізація. Це дуже важливий напрямок, це творча реалізація. Люди через це інакше сприймають інформацію, — розповідає Дмитро Костяков. — Хлопці зараз співробітники МАА, я можу сказати, що їх спосіб життя змінився в корні, вони в повній хімічній чистоті. Нічого не вживають — це 100%.
Вдалий режисерський хід з ток-шоу дозволяє простіше сприймати не дуже веселі історії життя наркозалежних. А усвідомлення того, що це реальні історії хлопців з Херсону та Одеської області, змінює кут зору на більш допитливий та серйозний.
Ці історії потрібно знати, щоб вберегти близьких від подібного. В також зуміти допомогти. Не стояти осторонь, промовляючи “Моя хата скраю…”
В театрі обіцяють, що прем’єрний показ документальної вистави “Моя хата скраю…” відбудеться вже в травні.
Текст і фото: Оксана Наумова
