Трагедія села Жильжа на Рівненщині: у 1944 німці спалили там до 90 жителів. Що розповів краєзнавець

Олександр Профорук біля пам’ятника загиблим у Жильжі. Суспільне Рівне

У лютому 1944 року нацисти спалили в клуні до 90 жителів села Жильжа на Рівненщині. Врятувалася тоді одна жінка. Згодом на цьому місці облаштували меморіал.

Детальніше розповів про ті події і показав, як виглядає встановлений на місці пожежі пам’ятник, місцевий краєзнавець Олександр Профорук.

За його словами, у селі Жильжа Рівненського району відбувалися воєнні події як Першої, так і Другої світової війни.

Краєзнавець Олександр Профорук. Суспільне Рівне

Під час Другої світової війни нацистські війська звинувачували місцевих жителів у допомозі українським підпільникам. Німецька окупація Рівненської області тривала з літа 1941 року до весни 1944 року. Зокрема, у лютому 1944 року у Жильчі провели каральну акцію, зазначив чоловік.

«Село було кілька разів спалене, люди спалені. За офіційною версією, саме тут каральну акцію здійснили гітлерівці. За те, що люди допомагали хлопцям з лісу, як місцеві кажуть. Бо тоді ще таке, як “УПА” — вони не казали, а казали: “Хлопці з лісу, місцеві”. А для тодішньої влади окупаційної не було різниці. Допомагають — значить, потрібно знищити», — розповів Олександр Профорук.

За його словами, 20 або 21 лютого (за різними документами) 1944 року в Жильжі німецькі військові зібрали та загнали до клуні місцевих жителів. Після цього будівлю підпалили.

«Підперли клуню — і в цій клуні спалили до 90 жителів цього села. Це велика трагедія для цієї місцевості», — сказав Олександр Профорук.

Пам’ятник загиблим у Жильжі. Суспільне Рівне

Документи підтверджують загибель 63 людей — саме ця цифра вказана на пам’ятнику, який встановили на місці пожежі. За словами Олександра Профорука, врятувалася одна жінка. Вона вибралася з палаючої будівлі та втекла до лісу.

«Вона маленька, худенька проскочила через якийсь отвір. Ще із сестрою пробувала, але сестра так злякалася, що вона не могла далеко від клуні бігти. І кажуть, що німець бачив, як вона бігла, але в спину їй не стріляв. Вона втекла у ліс», — розповів краєзнавець.

Через кілька днів місцеві повернулися до згарища, розібрали рештки будівлі, дістали загиблих та поховали їх на місцевому кладовищі, зазначив Олександр Профорук.

Пам’ятник у Жильжі. Суспільне Рівне

Тепер село, яке має понад чотирьохсотлітню історію (перша згадка про нього датується 1599 роком, розповів Олександр Профорук), — одне з найменших у Деражненській громаді. За словами краєзнавця, назву Жильжа пов’язують зі словом «жити». Люди селилися тут, зокрема, через ліси, де займалися полюванням, збирали гриби та вирощували овочі.

Олександр Профорук — автор книги «Історія Дюксина через віхи століть», вчитель, керівник гуртка «Історичне краєзнавство» в Деражненському ліцеї, дослідник історії сіл Деражненської громади, інформували на сайті Клеванської бібліотеки. Також він адмініструє тематичну сторінку у Facebook.