Кожна людина, особливо з наближенням старості, мріє про безтурботне життя у літньому віці, коли є все необхідне з матеріального боку, а також має місце належний догляд. Варто зазначити, що існують чіткі та дієві юридичні інструменти для досягнення цієї мети. Одним з таких є договір пожиттєвого утримання (догляду).
Принцип дії в даному випадку простий та зрозумілий. Одна людина передає свою нерухомість іншій особі, яка у відповідь забезпечує передавача всім необхідним, гарантуючи йому гідне та стабільне існування до кінця життя. Договір довічного утримання може стати взаємовигідною угодою, проте не виключає певних ризиків для обох сторін.
Що необхідно знати про договір пожиттєвого утримання?
Договір пожиттєвого утримання – це юридично засвідчена угода між двома сторонами, згідно з якою одна особа бере на себе зобов’язання довічного утримання та піклування стосовно іншої, за що отримує від неї нерухоме (будинок, квартира) або рухоме цінне майно.
Сторона, яка бере на себе опіку та якій передається майно, називається набувачем. Відповідно інша особа, яка передає майно опікуну, називається відчужувачем. Відносини між набувачем та відчужувачем регулює Цивільний кодекс України (статті 744-758 глави 57).
Договір пожиттєвого утримання є взаємовигідною угодою для обох сторін, оскільки кожен отримує те, на що розраховує.
Для відчужувача це можливість:
- забезпечити своє майбутнє у похилому віці, коли виникає перспектива труднощів з самостійним матеріальним утриманням;
- отримати гідне життя та турботу наприкінці життя, особливо, якщо людина не має близьких або не може на них розраховувати.
Набувач в свою чергу виступає як надавач послуг. Він отримує договірну оплату за свої послуги у вигляді нерухомості (або іншого цінного майна), яка передається йому відчужувачем. Це особливо актуально для людей, які мають матеріальну стабільність, але не мають власного житла та перспектив його отримати в майбутньому.
На чому слід акцентувати під час укладання договору довічного утримання:
- для відчужувача – зазначити умови забезпечення себе житлом, вказати всі умови матеріального забезпечення та догляду, вимагати виконання умов договору зі сторони безпосередньо набувача, зазначити умови щодо можливості розірвання угоди (або коригування її умов) за певних обставин;
- для набувача – мати право володіння та користування майном згідно з договором, здійснювати передачу майна у спадщину (разом зі зобов’язанням по утриманню відчужувача), а також мати можливість змінювати обсяг зобов’язань у випадку смерті однієї з утримуваних ним осіб (якщо за договором їх декілька).
Саме тому дуже важливо, щоб у договорі були чітко вказані всі деталі, права та обов’язки сторін. Правильне оформлення забезпечить взаємне дотримання умов угоди, відповідність очікувань з обох сторін, відповідно знизить вірогідність конфліктних ситуацій.
Що потрібно зробити, щоб укласти договір пожиттєвого утримання?
Від правильності оформлення договору довічного утримання багато чого залежить для обох сторін, тому під час укладання потрібно виявити обережність та уважність, оскільки помилка може дуже дорого коштувати в майбутньому.
Рекомендуємо наступну послідовність дій:
- Перш ніж приймати рішення про укладання договору пожиттєвого утримання, необхідно ознайомитись із законодавством (ЦКУ статті 744-758), аби чітко розуміти, що саме передбачає дана угода.
- Домовитися з іншою стороною, чітко з’ясувати взаємні потреби та визначитися з умовами майбутньої угоди, в першу чергу – погодити права та обов’язки, види забезпечення та обсяги догляду, права розпоряджання майном тощо.
- Оговорити ризики та конфліктні ситуації, які можуть виникати у майбутньому, відповідно визначитись, як на них реагувати та як вирішувати.
- Звернутися до нотаріуса – юридичного експерта, який допоможе правильно оформити договір та завірить його власною нотаріальною візою (підписом та печаткою). Лише після цього документ буде нотаріально засвідченим (тобто отримає юридичну силу). Під час перевірки особливу увагу слід звернути на правильність документального оформлення відчуження нерухомості.
- Під час нотаріального засвідчення обидві сторони мають поставити свої підписи, що створює юридичну згоду між відчужувачем і набувачем, а документ відповідно набуває правової дієвості.
- Після підписання та нотаріального завірення договору, сторони отримують копії документів (договір, а також документи про державну реєстрацію нерухомості).
Ця покрокова інструкція допоможе пройти процедуру узгодження, оформлення та нотаріального завірення договору пожиттєвого утримання без зайвих перепон, що стане запорукою дієвості угоди та запобігатиме виникненню непорозумінь в майбутньому.
На закінчення
Укладаючи договір пожиттєвого утримання, слід чітко розуміти, що саме передбачає даний документ.
Згідно з Цивільним кодексом України, це взаємовигідна юридична угода, згідно з якою одна сторона (набувач) отримує цінне майно іншої, а інша (відчужувач) – довічне матеріальне утримання та піклування.
Водночас слід пам’ятати, що даний договір може впливати на майнову власність та спадкові права. Тому важливим є ретельне вивчення всіх деталей майбутньої угоди для обох сторін, а вирішальним кроком стане узгодження умов та засвідчення документа нотаріусом.
