- Як перевіряють військово-облікові документи
- Де можуть перевіряти документи, та що відбувається у разі невідповідності даних
- Що потрібно людям з відстрочкою
- Як відбувається супровід людей, які порушили правила військового обліку
- Про взаємодію з громадами та місця оповіщення
- Про телефони та безпеку
- Близько 2 мільйонів українців призовного віку перебувають у розшуку
- Бойовий досвід представників ТЦК
- Про роботу ТЦК та ставлення суспільства
За інформацією: Суспільне Вінниця.
За словами Максима Лещука, мобілізація наразі не є "посиленою", а відбувається відповідно до планів та чинного законодавства.
Він розповів, що зміни до законодавства, ухвалені у 2024 році, оптимізували частину процесів та розширили повноваження окремих державних органів, зокрема ТЦК і поліції.
За його словами, оповіщення громадян здійснюється відповідно до визначених законом процедур.
Як перевіряють військово-облікові документи
У ТЦК пояснили, що для перевірки використовують Єдиний державний реєстр призовників, резервістів та військовозобов’язаних.
Інформація також відображається у мобільному застосунку "Резерв+".
За словами представника центру, військовозобов’язані можуть пред’являти:
- паперовий військово-обліковий документ;
- електронний документ із QR-кодом у застосунку.
Окремої вимоги щодо обов’язкового паперового або цифрового формату немає.
Де можуть перевіряти документи, та що відбувається у разі невідповідності даних
За словами Максима Лещука, перевірка документів може проводитися:
- за місцем проживання;
- на роботі;
- у громадських місцях;
- у громадських будівлях;
- на блокпостах;
- у пунктах перетину державного кордону.
За місцем проживання до процесу оповіщення також можуть залучатися представники органів місцевого самоврядування.
До груп оповіщення можуть входити:
- представники ТЦК;
- працівники поліції;
- представники районних адміністрацій;
- представники місцевого самоврядування.
Зі слів Лещука, що під час перевірки з'ясовують, чи перебуває людина на військовому обліку та чи відповідають її дані інформації з реєстру.
"Якщо виявляється, що особа має статус порушника правил військового обліку, або виявляється невідповідність її облікових даних у паперовому документі (адже в електронному вони, в принципі, мають бути вже уточнені та синхронізовані з реєстром, який ми бачимо у себе), то це є підставою для вручення повістки та супроводження громадянина до територіального центру для уточнення інформації", — сказав працівник ТЦК та СП.
Як пояснив Лещук, якщо виявляються розбіжності між документами та даними реєстру, людині можуть вручити повістку для уточнення військово-облікових даних.
"Повістки можуть вручатися для прибуття до ТЦК з метою взяття на військовий облік, уточнення військово-облікових даних, проходження медичного огляду чи призову на військову службу. Це все різні види повісток, які мають різну мету. Така ситуація виникає, наприклад, якщо дані в паперових документах не відповідають інформації в реєстрі", — сказав він.

Офіцер Вінницького обласного ТЦК та СП підполковник Максим Лещук. Суспільне Вінниця
Що потрібно людям з відстрочкою
Працівники ТЦК також пояснили, що люди, які мають відстрочку, можуть підтвердити це електронним військово-обліковим документом.
Якщо документи на відстрочку подані, але рішення ще не ухвалене, підтвердженням може бути:
- копія заяви;
- документ із ЦНАП про подання документів.
За словами представників центру, у період розгляду документів такі особи не підлягають призову.
"Коли працівники ЦНАПу отримують заяву, вони — як буквально зазначено в законі — невідкладно засобами електронного порталу державних послуг направляють відповідні матеріали до територіального центру комплектування. Комісія територіального центру, до якої входять як керівник ТЦК, так і представники апарату місцевої адміністрації, розглядає цю заяву в семиденний термін. Тому, якщо все зроблено правильно, громадянин подав документи, отримав копію заяви й показав її, але, як ви кажете, досі перебуває в очікуванні, — за законом він не підлягає призову", — пояснив Лещук.
Як відбувається супровід людей, які порушили правила військового обліку
У ТЦК повідомили, що якщо під час перевірки встановлюють порушення військового обліку, поліція може супроводити людину до центру комплектування для складання адміністративного протоколу.
Після уточнення даних особу можуть направити на проходження військово-лікарської комісії.
Терміни проходження ВЛК, за словами представника центру, законодавством окремо не визначені.
"У нас триває війна, і щомісяця вище військово-політичне керівництво держави, зважаючи на потреби Сил оборони, визначає відповідні обсяги для доукомплектування війська. І це здійснюється у плановому режимі. Не називатиму конкретних цифр, але це значні обсяги, і це — потреба фронту. Це механізм, який не може зупинятися".

Офіцер Вінницького обласного ТЦК та СП підполковник Максим Лещук та начальниця групи комунікації центру майор Мирослава Ляшук під час інтерв’ю. Суспільне Вінниця
За словами Лещука, осіб, яких під час перевірки військово-облікових документів направляють на проходження ВЛК , можуть тимчасово утримувати у територіальних центрах комплектування або на спеціально створених пунктах попереднього збору військовозобов’язаних.
"Такі пункти є елементом системи оповіщення та функціонують в умовах особливого періоду. Вони призначені для формування зведених команд і мають базові умови для перебування людей — зокрема забезпечення харчуванням, одягом та дотриманням санітарних норм", — сказав представник ТЦК.
Він додав, що у разі виникнення конфліктних ситуацій під час перевірки документів у складі груп оповіщення обов’язково присутні працівники поліції. Вони мають право здійснювати адміністративне затримання у випадках, передбачених законом.
Про взаємодію з громадами та місця оповіщення
Взаємодія з органами місцевого самоврядування, зокрема зі старостами та керівниками громад, передбачена чинним законодавством. Йдеться про обов’язок громад вести військовий облік і передавати відповідну інформацію до ТЦК у межах визначеної звітності.
Водночас Лещук повідомив, що під час заходів оповіщення не йдеться про надання "підказок" щодо конкретних осіб або їхнього місця проживання — це питання належить до встановлених процедур обліку.
Також Лещук прокоментував інформацію, яка зʼявляється в соцмережах і деяких медіа, про так звані "рейди ТЦК"по ТРЦ, спортзалах та інших громадських місцях. Він пояснив, що робота груп оповіщення є плановою і може проводитися у різних місцях.
"Мова не йде про окремі масові акції, а про звичайну організацію роботи в межах мобілізаційного процесу, яка може передбачати зміну локацій у різний час".
Про телефони та безпеку
Під час інтерв’ю представниця ТЦК Мирослава Ляшук також прокоментувала поширену у соцмережах інформацію щодо вилучення мобільних телефонів.
Вона пояснила, що на окремих етапах оформлення або перебування у пунктах збору можуть діяти тимчасові обмеження, які, за словами представниці центру, пов’язані з міркуваннями безпеки та захистом інформації про місця перебування людей.
Водночас за її словами, родичі можуть звертатися за інформацією щодо місця перебування близьких.
"Бувають ситуації, коли чоловік повідомив дружині: "Мене мобілізували, їду в ТЦК", — і після цього зник зі зв'язку. Жінка, звісно, дуже переживає. Коли він не виходить на зв'язок протягом двох-трьох годин, вона починає нервувати й звертається до ТЦК. У такому разі їй обов'язково надають інформацію про те, де перебуває її чоловік і що з ним. Наприклад, він може перебувати на етапі проходження ВЛК або на етапі відправлення до певної військової частини. Ми підтримуємо постійний зв'язок із родинами", — сказала Ляшук.

Офіцер Вінницького обласного ТЦК та СП підполковник Максим Лещук та начальниця групи комунікації центру майор Мирослава Ляшук. Суспільне Вінниця
Близько 2 мільйонів українців призовного віку перебувають у розшуку
За інформацією, озвученою міністром оборони Михайлом Федоровим, станом на початок 2026 року в розшуку перебувають близько 2 мільйонів українців призовного віку. Окремо повідомляється, що ще приблизно 200 тисяч військовослужбовців залишили частини самовільно.
За словами підполковника Максима Лещука, щодо осіб у розшуку діє визначений законом порядок взаємодії з Національною поліцією. Йдеться про направлення відповідних запитів і організацію розшукових заходів із подальшою доставкою таких осіб до територіальних центрів. Окремих "посилених" механізмів розшуку не застосовується — робота здійснюється в межах чинного законодавства.
"У разі виявлення під час перевірки осіб, які можуть перебувати у статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ), інформація уточнюється через державні реєстри та бази даних Національної поліції. У таких випадках подальші дії здійснюються у взаємодії з військовою службою правопорядку, яка і займається цією категорією справ", — пояснив Лещук.
Бойовий досвід представників ТЦК
Зі слів представників ТЦК, значна частина їхнього особового складу має бойовий досвід. Майже всі військовослужбовці, які служать у територіальних центрах, брали участь у бойових діях або пройшли через фронт, а частина з них — має поранення чи досвід полону.
"У нас служить хлопець, який повернувся після двох років полону. До цього він дістав поранення, після чого й потрапив до рук ворога. Сьогодні він проходить службу в ТЦК. Якщо ця людина змогла стати на захист Батьківщини, не зламалася й далі виконує свій обов'язок та приносить користь, то й інші спроможні це зробити", — розповіла Мирослава Ляшук.

Начальниця групи комунікації центру майор Мирослава Ляшук. Суспільне Вінниця
Про роботу ТЦК та ставлення суспільства
Під час розмови також порушили тему критики роботи ТЦК у соціальних мережах.
Представникя центру Мирослава Ляшук розповіла, що частина інформації, яка поширюється в інтернеті, може бути неповною або вирваною з контексту.
"Значна частина такої інформації може бути застарілою або вирваною з контексту. Як приклад, коли в мережі повторно публікували відео кількамісячної давнини, подаючи його як актуальні події, попри невідповідність сезону чи обставин", — сказала Ляшук.
За її словами, подібні публікації часто не містять повної картини подій — без передісторії або фіналу ситуації, що може спотворювати сприйняття.
