За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: 120 бригада територіальної оборони ЗСУ
Військовослужбовець з Вінниччини Євген Лунін пішов захищати Україну з початку повномасштабного вторгення. Спочатку пішов у ТРО, згодом — на бойові завдання. Свою історію розповів Суспільному.
Євгену Луніну 43 роки. Чоловік з Іллінецького району. Має 14-річну доньку. Розповідає, до повномасштабного вторгення працював експедитором. Розповідає, у перші дні війни вирішив, що піде захищати свою країну.
"Я почав думати як потрапити до армії"
"24 лютого я прокинувся, дізнався що війна, почув вибух в Калинівці, там загинув мій друг. Далі я почав думати як потрапити до армії, як піти служити. Через те, що мій військомат знаходився далеко, то я вирішив піти у Вінницьку ТРО. Було завдання захищати. У моїй роті було більше силовиків, більше учасників АТО, учасників бойових дій і я туди потрапив", — каже Євген Лунін.
Фото: Євген Лунін
"Ми навчалися, проходили тактику, навчалися у Вінниці, потім почали виїздити на бойові завдання. У квітні постало питання про набір добровольців, щоб їхати на передову — я поїхав".
"Над моєю головою розірвався боєприпас"
Через місяць після виконання бойових завдань на Східному напрямку отримав вогнепальне поранення.
Фото: Євген Лунін
"Ми розвідка, нас було двоє людей, ми були в населеному пункті, його почали обстрілювати, над моєю головю розірвався боєприпас, ракета. Касетні елементи навколо. Частина ввійшла ззаду касетного елементу, а вийшло через живіт. Мене врятуввали медики, провели евакуацію, а далі я не пам'ятаю нічого", — розповідає військовослужбовець.
"У мене пошкоджений нерв"
Наразі чоловік проходить реабілітацію.
Фото: Євген Лунін
"Реабалатація зараз проходить, ще вона буде пів року. У мене пошкоджений нерв. Я почав лікуватись у Краматорську, потім у Дніпропетровську, а потім вже Вінниця, Хмільник. Я йшов з єдиною думкою — вистояти. Зараз, після всього пережитого, рівень морального духу набагато вищий. Якби довелося переграти це все — нічого б не змінилось, треба вміти перебороти свій страх".
Опісля реабілітації, розповідає військовослужбовець, планує повернутися до служби.
"Коли я вилікуююсь, пройду реабілітацію, я обов'язково повернусь до служби. Не гарантую, що повернусь в той підроздліл де я був, але на службу обов'язково. Доки іде ця війна — обов'язково".
"Наші військовослужбовці — мотивовані"
Ця війна — війна артилерії. Вони не соромляться використовувати брудну зброю, фосфорні боєприпаси. Це війна, яка була окопною. Зараз, коли ми почали відбирати свої землі назад — все змінилось. Наші військовослужбовці — мотивовані. Тому що, ми захищаємо свою землю. Ми воюємо за свою свободу. Саме через це скоро Перемога", — каже Євген Лунін.
