Фото: Instagram.com/pavlo_zibrov/фотограф Олександр Демиденко
Павло Зібров переробив свій хіт «Мертві бджоли не гудуть», і тепер замість «бджіл» співає про «мертвих орків». Та ще й випустив анімаційний кліп, де він в образі Зібрембо нищить ворога бойовими бджолами.
Ми поговорили з народним артистом України про нове звучання його пісень, які слова він змінив у своєму «Хрещатику», що йому пишуть у соцмережах, про військового з позивним «Зібров», з яким він хоче заспівати, про весілля доньки Діани та емоції, які переживає.
Наразі всі пісні народжуються на сімейній нараді
— Павле Миколайовичу, не можу не почати з вашої нової пісні «Мертві орки не гудуть», де славнозвісні «мертві бджоли» стають «мертвими орками». Хто придумав так переробити цю знамениту пісню?
— Наразі всі пісні народжуються на сімейній нараді. Так було й з піснями «Я так хочу додому» та «Дівчата ЗСУ».
Ми обговорювали кавери на відомі українські хіти, які підірвали інтернет. Діана з Андрієм (наречений Діани – Андрій Іщенко. – Авт.) запропонували: чому б не зробити й кавер на «Мертві бджоли», тільки переробити в «Мертві орки»! Перший куплет написав Андрій, приспів — Марина, другий куплет — Діана, все це за пів години часу. Нове аранжування зробив Анатолій Манді. І так народилась тематична пісня, яка актуальна наразі.
В Tik-Tok вона вже завірусилась, входить в нові тренди, під цей звук знімають відео багато людей та — що дуже приємно — військових! Перегляди ростуть дуже швидко, чому я дуже тішусь.
— Це буде ролик для соцмереж чи будете її виконувати і на концертах у такому варіанті?
— Ролик вже доступний на моєму YouTube-каналі. Всі, хто ще не бачив, — гайда дивитись! Це мультик, який зробили талановиті Олексій Прийменко та Ліза Рибалка, де Павло Зібров у славнозвісному образі Зібрембо зі своїми вусатими бджолами, які є біологічною зброєю, «нищать орків-москалів з вечора до ранку».
Я планую наразі співати обидва варіанти: «Мертві бджоли» на початку, а «Мертві орки» — в кінці свого виступу.
— Ви писали, що фрагмент цього відео банять в Інстаграмі. Але в ньому звучить лише «мертві орки», там же немає слів «москаль» чи «росіянин». Виходить, не такі вже й дурні і розуміють, кого називають орками?
— Так, на жаль, відео, які виставляв, банили, але заливав знову, змінював букви на англійські з міксом українських в описі, щоб не було зрозуміло комп’ютеру. Можуть і сам ролик забанити, є така вірогідність, бо там є слова — «москалі», «нищити», «мертві орки», «байрактари, джавеліни» і так далі. Але ми не здаємось, заливаємо, щоб якомога більше людей бачило.
В Tik-Tok та YouTube немає таких обмежень, тому більше поширюємо на ці платформи. А Інстаграм веде свою політику «ворожих висловлювань» і має набір команд та стоп-слів, які не можна використовувати, що, авжеж, не подобається ні мені, ні українцям, адже ми транслюємо правду і хочемо донести її до кожного. Маю надію, політика даної соцмережі нарешті змінить свої погляди і буде поширювати справжню ситуацію, адже це наші реалії, це наше життя, а не sensitiviе content (неприйнятний контент. – Авт.).
— Чула, у вас тепер інакше звучить і «Хрещатик». Замість слів «і ворогів умів прощати» ви тепер співаєте «і ворогів не зміг прощати». Лишите так – з новими смислами?
— Так, на концертах від початку війни співаю саме так. Поки що не переписував пісню, адже співаю завжди наживо, але думаю щодо запису.
Концерт у київському метро. Фото: Instagram.com/pavlo_zibrov/фотограф Олександр Демиденко
«Женщину любимую» відклав у довгий ящик
— Зараз вже майже не звучить російськомовна музика. Хтось, як Тіна Кароль, відмовляється від своїх російськомовних пісень. Хтось, як «Фрістайл» чи Оля Полякова, намагаються перекладати свої російськомовні хіти. А от Гарік Кричевський нещодавно зізнався, що не буде перекладати, і якщо суспільство дозволить, то співатиме свої пісні і російською мовою. Зрозуміло, що це наш артист, і, напевно, важко викреслити якийсь значний період своєї творчості. Але – чи слухатимуть люди російськомовне?
— З 2014 року я залишив у своєму репертуарі одну пісню російською мовою – «Женщина любимая». А з 2022-го я її відклав в довгий ящик. Поки що не планую переклади. Ми пробували, але нічого з цього не вийшло.
Проблема нашого шоубізу була в тому, що російськомовний контент переважав, тому й маємо такий результат. Наразі я радий, що випускають виключно україномовний матеріал, так і повинно бути. Ми за це боролись дуже довго. Ми ж в Україні живемо і маємо свою мову і свою культуру підіймати.
Думаю, що сьогодні російською мовою люди не будуть слухати пісні, але, можливо, з часом, після війни, повернуться деякі російськомовні пісні українських виконавців в музичний простір. Але це буде 0,1%.
— А чому артистам важко відмовлятися від російськомовного репертуару? Шкода втрачати матеріал?
— Мабуть, так, їм ці пісні принесли шалений успіх та впізнаваність. Це історія, яку не перепишеш.
Але треба створювати нове і писати нову історію та нові українські хіти. Чого і всім бажаю.
— Більшість наших артистів все ж таки змінюють репертуар, переходячи на українську. З’являється багато нових імен, які намагаються пробитися, записуючи пісні про війну, хоча музики зі смислом, як на мене, серед новачків мало. З іншого боку, багато різноманіття. Вам подобається нинішня музика?
— Мені подобається, що україномовного контенту стало в рази більше, що ті, хто раніше був у тіні — як серед молодих виконавців, так і знаних, — зараз розкрилися та мають шалений успіх. Щодо пісень про війну, тут теж треба знати межу, адже люди вже стомились, і життя йде далі. Тому потрібно писати пісні про кохання, дітей, оспівувати красу дівчат, материнську любов, про все, що є на світі, дати людям позитиву та надії, підіймати дух!
З тих, хто зараз з’явився, з нових імен мені подобаються KOLA та SHUMEI, гарні голоси, чуттєві пісні, які пробирають до серця. Є й багато чого, що мені не зрозуміло в різних жанрах. Але, як кажуть, на кожен товар — свій покупець. Це добре, коли є різноманіття!
— Кого ви слухаєте?
— Люблю закордонних виконавців — Chicago, Тома Джонса, Сальвадоре Адамо, ABBA. А взагалі люблю інструментальну музику, без слів. Поринаєш з головою та відпочиваєш!
— До речі, ви писали про Павла, військовослужбовця 503-го батальйону морської піхоти ЗСУ, який взяв собі позивний «Зібров». Ви ще пообіцяли, що як тільки у Павла буде можливість, заспіваєте разом з ним у дуеті його улюблену пісню. Ви з ним особисто ще не спілкувалися?
— Ще особисто не спілкувались, на жаль, він знаходиться в гарячих точках. Чекаю на нього і обов’язково заспіваємо разом!
— Ви їздите з концертами до військових. Просять щось конкретне заспівати?
— Авжеж! Всі люблять та підспівують «Хрещатик», це улюблена пісня, яку військові завжди чекають. І «Марину» співають, і «Мертві бджоли», і «У нас є все». Хлопці знають репертуар і підспівують майже всі пісні, що дуже приємно! Завжди з нетерпінням чекаю зустрічі з ними. Вони заряджають колосальною енергетикою та вірою. Я як набираюсь, так і віддаю енергію та позитивний настрій. Тільки вперед до Перемоги!
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Якщо хтось критикує в соцмережах — проходжу повз
— У вас відгуках в Інстаграмі одна із ваших підписниць написала: «Ви — ідеал сучасного чоловіка. Порада для дівчаток — завжди шукайте чоловіка такого ж сильного, вмілого та гарного, як Павло Зібров». То ви справді ідеальний чоловік?
— Бачив, дуже приємний коментар. Але ні, ви що! Ні чоловіків, ні жінок ідеальних не буває. Ми всі різні, кожен зі своїми плюсами та мінусами. Комусь ми імпонуємо, комусь — ні, і це окей.
— У серпні, на день народження дружини, ви обіцяли їй нарешті бути слухняним і серйозним. А що — можете Марину в якихось питаннях не послухати?
— Я можу зробити по-своєму, але в результаті розумію, що краще б послухав дружину, тому стараюсь слухати та чути. Вона, в свою чергу, теж. Потрібно завжди говорити.
— У публічних коментарях вам завжди пишуть приємності. А що пишуть в соцмережах у приватних повідомленнях? Читаєте ж?
— У публічних коментарях на моїй сторінці пишуть приємності, а от в порталах на різних сайтах у Фейсбуці можуть і закидати хейтом. І це нормально, я не можу всім подобатись та всім догоджати, та й кожному нічого не поясниш. У людей зараз різний емоційний стан, і вони хочуть на комусь відігратися. А публічні люди якраз вдало підходять для цієї ролі. Але якщо хтось переходить на особисті образи — в бан. Не треба нікому нічого доводити.
Приватні повідомлення, авжеж, читаю, зараз багато прохань з підтримкою постів, зборів, допомоги… Допомагаємо чим можемо. А так — і про пісні пишуть, і за концерти питають, і просто як справи цікавляться. В мене дуже активна аудиторія, і я люблю з ними спілкуватись!
— А буває, що хтось намагається покритикувати, у нас таке люблять?
— Мені важливо, тільки коли радить або критикує моя сім’я та близькі, вони мене знають і знають, що я можу краще. Тому дослухаюсь до порад та критики тільки з їхнього боку, а хто там що пише та критикує в соцмережах — проходжу повз, їм тільки крові й треба. А в мене на це немає часу.
— Зараз людей переповнюють різні емоції, і часто це такі емоційні гойдалки. У вас які емоції зараз – ненависть, злість, що відчуваєте?
— Емоційні гойдалки також трапляються, але я чоловік і тримаю баланс, намагаюсь бути завжди спокійним. Авжеж, і злість, і ненависть, і великий-великий біль відчуваю за країну, але й велику радість, коли новини від хлопців про те, що звільнили територію чи випустили з полону. Різні емоції, як і наше життя. Дуже хочу, щоб в майбутньому всі відчували тільки радість, щастя та безпеку!
— Час емоції згладжує. А що відчували, коли почалася повномасштабна війна? Адже дружина, донька поряд? Що собі думали?
— В перші хвилини я не повірив і перевернувся далі спати, коли дружина почала кричати, що почалась війна. Але потім прокинувся і зрозумів, що це по-справжньому, але все одно до кінця не міг сприйняти цю інформацію. Я, як і Діанка, був зібраним, ми чітко розуміли, що паніка просто з’їдає зсередини і треба емоції відігнати від себе. Маринка дуже нервувала та піддалась емоціям, але ми старались з донькою її заспокоїти. Авжеж, велика лють була всередині та нерозуміння того, що буде далі.
З дружиною Мариною та донькою Діаною. Фото: Instagram.com/pavlo_zibrov/фотограф Олександр Демиденко
Донька емоційно не може дозволити собі весілля зараз
— Ви розповідали, що у вас є родичі у Росії й Криму, і раніше до них достукатися було неможливо. Ситуація так і не міняється?
— Ми ще з 2014 року були вже в напружених стосунках, а в 2022-му повністю перестали спілкуватись. До них неможливо достукатись, пропаганда так спрацювала, що вони як сліпі. Але це їхній вибір, є багато альтернативних джерел інформації, вже показана правда, але вони не хочуть цього знати. В своєму котлі тепліше, тож хай там варяться.
— Раніше ви мало спілкувалися з сином Сергієм від першого шлюбу, бо й сам він не виявляв бажання, і з вашою родиною не спілкувався. Чи змінила війна ваші стосунки, коли багато хто об’єднується? Чи, в принципі, життя вже давно розставило всі крапки над «і»?
— Сергій дуже не любить уваги від ЗМІ, щось афішувати, тому я рідко говорю про нього. Ми спілкуємось, десь рідше, десь частіше, підтримуємо один одного. У війні всі об’єднуються — це факт.
— Чи є у вас люди, про яких ви за ці 8 місяців можете сказати, що розчарувалися у них? Чи змінилося якось ваше близьке коло?
— Моє дійсно близьке коло не змінюється дуже давно, саме близькі люди — всі поруч з року в рік. Є ті, з ким товаришували, багато бачилися на публіці, і вони зробили свій вибір не в сторону України, то ж вони для мене просто не існують, я викреслив їх зі свого життя.
— У Діани мало бути весілля цього року. Вона вже відкладала церемонію через пандемію. Хоче гарне весілля, а не просто розпис у сімейному колі?
— Діана дуже переживає за країну в такі складні часи, волонтерить, багато допомагає, працює. Як і Андрій, її хлопець, він має проєкти по відбудові, адже працює в будівельному бізнесі. Авжеж, як і багато дівчат, вона мріє про весілля, можливо, не таке велике, але мріє про сукню, найближчих друзів, подруг поруч, а вони за кордоном з дітьми наразі. Вона емоційно не може собі це дозволити, навіть просто розпис. Дуже вірить та чекає на Перемогу та на своє свято!
— Про що ви мрієте після нашої Перемоги?
— Будемо святкувати, чаркувати, сміятися, обійматися, писати багато оптимістичних пісень. Мрію поїхати деокупованими містами та радувати людей, зробити тур всією Україною!
