- Четверте літо після підриву російськими військами Каховської ГЕС Великий Луг продовжує відновлюватися. На місці колишнього водосховища виріс молодий ліс заввишки до 10 метрів, у плавнях побільшало води, а разом із нею — комах, земноводних і птахів. Науковці також фіксують тут пеліканів, лисиць, зайців та червонокнижних осетрів.
- Журналісти Суспільного разом з екологом Вадимом Манюком знову дослідили частину Великого Лугу, щоб порівняти його стан із попередніми роками. Повністю обстежити територію нині неможливо через постійну загрозу російських дронів.
- Молодий ліс виріс до десяти метрів заввишки
- «Вода — це для плавнів основа їхнього існування»
- Понад 320 видів рослин, а також поява пеліканів та червонокнижної риби
- На дослідження окремих ділянок є лише десять хвилин
- Що відомо про підрив військами РФ Каховської ГЕС та його наслідки
- Читати ще
За інформацією: Суспільне Дніпро.
Корови пасуться на території Великого Лугу. Суспільне Дніпро
Четверте літо після підриву російськими військами Каховської ГЕС Великий Луг продовжує відновлюватися. На місці колишнього водосховища виріс молодий ліс заввишки до 10 метрів, у плавнях побільшало води, а разом із нею — комах, земноводних і птахів. Науковці також фіксують тут пеліканів, лисиць, зайців та червонокнижних осетрів.
Журналісти Суспільного разом з екологом Вадимом Манюком знову дослідили частину Великого Лугу, щоб порівняти його стан із попередніми роками. Повністю обстежити територію нині неможливо через постійну загрозу російських дронів.
Молодий ліс виріс до десяти метрів заввишки
На місці колишнього водосховища сформувався молодий заплавний ліс. Найбільше тут верби та тополі. Їхня висота подекуди сягає 10 метрів. За словами Вадима Манюка, частина дерев, які раніше почали всихати через посуху, відновилася та пустила нові пагони.
«Вони досягають корінням до тих горизонтів, де є вода. І вони переносять посуху таким чином уже набагато спокійніше. Вони виживають і ростуть далі. Але темпи росту знизилися. Тут важко сказати, що визначально: чи те, що були посухи, чи те, що дерева просто вже підросли, це нормально. У перші роки дерева дуже швидко розростаються, а потім вони поступово вирівнюються і вже ростуть повільно. Цього року дерева ростуть не так повільно. Ну, принаймні, на тих ділянках, які ми спостерігали», — пояснив еколог.
Еколог Вадим Манюк серед дерев, які проросли на місці колишнього Каховського водосховища. Суспільне Дніпро
Манюк зазначив, що нинішня структура Великого Лугу значною мірою сформувалася ще у перші два роки після спуску води. На нижчих, вологіших ділянках переважає ліс, а там, де вода затримується, формуються болота та водойми.
«Вода — це для плавнів основа їхнього існування»
Цього літа води у плавнях більше, ніж у попередні роки, зазначив еколог.
«Дуже суттєві були зміни в 2024 році — тоді була кардинальна перебудова. Навіть після того, як водосховище осушилося в 2023 році, весною 2024 року Дніпро розливався, і було дуже багато як нових островів, так і змитих. І при кожній наступній повені це буде мінятися. Зараз води більше, ніж у 1924–1925 роках у цей же самий час», — сказав фахівець.
На це, за словами еколога, вплинули дощі у червні та липні. Навіть невелике підвищення рівня води суттєво змінює стан екосистеми, зазначив він.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Через те, що наповнились плавні в цьому році водою, то, звісно, там тепер ліпше будуть почувати себе і трави, і комахи, і земноводні, і птахи. Вода — це для плавнів основа їхнього існування. Причому важливі підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему — вона жива і розквітає», — розказав Манюк.
Плавні Великого Лугу. Суспільне Дніпро
Нижня частина Великого Лугу, яка ближча до Нікополя, зараз має більше водойм, боліт та проток. Верхня, у напрямку Запоріжжя, сухіша — там переважають вербові ліси. Водночас рельєф продовжує змінюватися. Після весняних розливів Дніпра частина островів утворюється заново, а деякі ділянки розмиває течія.
Також на території Великого Лугу наразі можна спостерігати й сліди того, що було тут до створення Каховського водосховища. Зокрема, на дні залишилися місця колишніх сільських вулиць, городів та подвір’їв. Подекуди можна побачити рештки фундаментів чи інших споруд.
До затоплення Каховським водосховищем тут були будинки та господарські споруди. Після спуску води частину території вкрив шар мулу, а тепер — молодий ліс. Точну товщину цього шару дослідники поки не можуть визначити. Для цього потрібні спеціальні ґрунтові розрізи, але через безпекову ситуацію провести такі дослідження зараз неможливо.
Нинішній ґрунт Великого Лугу еколог називає дуже молодим. За його оцінкою, на повноцінне формування ґрунту можуть знадобитися щонайменше десятки років.
Молодий ліс, що утворився на території колишнього водосховища. Суспільне Дніпро
Понад 320 видів рослин, а також поява пеліканів та червонокнижної риби
Разом із лісом та водоймами відновлюється біорізноманіття. Наразі науковці мають дані про щонайменше 320 видів вищих квіткових рослин.
Побільшало також комах, земноводних та птахів. У молодому лісі з’являються види, характерні для заплавних лісів.
«Насправді з’являються лісові види, і їх буде більше і більше. Невеличкі за розміром, різні птахи з ряду горобцеподібних, різні кропив’янки, можуть бути ті самі синички, ластівки. Ластівки постійно тримаються, їх стає, мабуть, більше, тому що над наметом дерев є специфічні види комах, які постійно кружляють хмаринкою над верхнім рівнем лісу. І от це зона полювання ластівок. Їх дуже добре видно», — розказав Манюк.
Також до нового лісу почали прилітати пелікани. Вони почали з’являтися тут торік, зазначив еколог. Спочатку це були поодинокі спостереження, а цього року птахів регулярно бачать на ділянці від Нікополя до Базавлука. Фактів їхнього гніздування поки не зафіксували. Водночас за словами Манюка, регулярна присутність птахів свідчить про те, що вони використовують цю територію.
Еколог Вадим Манюк розглядає в бінокль берег Каховського водосховища. Суспільне Дніпро
Також з’являється дедалі більше фото та відео лисиць і зайців, знятих військовими дронами.
Крім того, цього року дослідники неодноразово фіксували у Дніпрі осетрів — представників Червоної книги України.
«Там, де можна було би ще очікувати знахідки осетрів і інших червонокнижних риб, зокрема ці ділянки рівно віддалені від нашого берега і від окупованого. Тому туди абсолютно ніхто не може проникнути. Не тільки рибалка, а й взагалі жодна людина.
Абсолютно. Тому що там відбувається, можна тільки гадати. Але якщо вони є на самій верхній точці, безумовно, вони є по всій ділянці Дніпра від Херсона до Запоріжжя», — зазначив Вадим Манюк.
На дослідження окремих ділянок є лише десять хвилин
Через російські дрони досліджувати Великий Луг стає дедалі небезпечніше. За словами Манюка, навіть верхні ділянки, де раніше можна було працювати хоча б короткий час, тепер стали практично недоступними. Під час нинішнього виїзду команда могла перебувати на окремій території близько десяти хвилин.
«Це фактично межа наших можливостей. Тобто, далеко не зайдеш, багато не зробиш. Це максимальна межа, після якої прилітають перші дрони. А за 10 хвилин ми можемо хіба що увійти на перші метри, тільки зайти у Великий Луг», — говорить еколог.
Великий Луг, який відновився після підприву Каховської ГЕС. Суспільне Дніпро
Частина Великого Лугу розташована на територіях, які люди зараз не можуть відвідувати взагалі. Зокрема, йдеться про ділянки посеред Дніпра та ближче до окупованого берега. За словами Манюка, про те, що там відбувається з природою, можна лише здогадуватися.
Попри це, четверте літо після катастрофи, за спостереженнями еколога, показує: Великий Луг не просто відновлюється — на місці колишнього водосховища формується нова екосистема. Якою вона буде через десятиліття, значною мірою залежатиме від того, чи залишиться територія розвиватися природним шляхом і який правовий статус вона отримає.
Автор — Євген Педашенко
Що відомо про підрив військами РФ Каховської ГЕС та його наслідки
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини. Більшість з них — на лівобережжі.
Внаслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено 620 квадратних кілометрів територій у чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській. Від затоплення постраждали сто тисяч жителів цих областей.
Станом на вересень 2023 року відомо про 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти на правобережжі Херсонщини внаслідок російського теракту на Каховській ГЕС. Збитки, які завдала Україні РФ, приблизно становлять 1,5 мільярда доларів США.
Унаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС і повеней на лівобережжі Херсонщини загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Росії окупаційна влада, йдеться в розслідуванні АР.
Читати ще
Читати ще
Вперше за 150 років: на берег Каховського водосховища повернулись рожеві пелікани
