За інформацією: Суспільне Суми.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
Дістатися віддалених населених пунктів, які постійно обстрілюються, можливості немає, сказала голова громади. Звідти ті, хто має власний транспорт, виїжджають самостійно, а хто не має — чекають допомоги від волонтерів.
"Дні практично однотипні. Намагаємось в першу чергу допомогти тим людям, які евакуюються з нашої громади. Ви усі дуже добре, я думаю, освідомлені, тим що Великописарівська громада на сьогодні під активними обстрілами ворога. І зрозуміло, що мешканці громади практично вже виїхали, але все одно залишаються ті маломобільні люди, які на сьогодні ще перебувають на нашій території", – розповів секретар громади Володимир Лєонов.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
Родина Сумцових з Лукашівки вибралась самостійно до Дмитрівки, звідки їх забрав екіпаж Червоного Хреста. 66-річний Микола Сумцов віз 7 кілометрів під обстрілами свою дружину Валентину з вадами рухового апарату на візку. Наважився на це, коли почув, як російські військові встановлювали по сусідству міномет.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
"Лупонуть, а тоді перейдуть далі в городи. Ну і що чекати? Допоки нас отам приб’ють, або присипить, або Бог його зна що буде. Коли вже на Дмитрівську трасу вискочив з возиком, там уже хвилин 20 відпочив. Не можна вийти. Свистить над головою. Чиї вони літають… Жужження туди-сюди. Кругом жужження і всьо. То там бахне, то там", – розповів чоловік.
Перед тим, як піти з дому Микола відкрив вулики, випустив курей та кролів. Висипав корм. Собак з собою взяти не зміг: "Кролика зарізав і півня зарізав. А то ж думаю, хай уже собаки, як доїдять усе, почнуть тоді і курей гризти. Хай уже їдять, Бог з ним. Аби вижили. А може ж воно заспокоїться, хочеться туди вернуться та подивиться, хоча б скотину цю накормить. Жалко".
Доставивши Сумцових в Охтирку, волонтери повернулися в Дмитрівку, щоб забрати Валентину Розенберг, яка багато років прикута до ліжка, та її сестру Надію Краснікову.
"Каже, так обіцяли тут теж забрати. Кажу: "Зараз відвеземо – повернемося". Потім поїхали відвезли на Охтирку. Дочці передали тата й маму. Повернулися, забрали їх. А зараз на Чупахівку завеземо. Прикордоння…. Практично на кордоні село. Треба їх забирати", – розповів голова Товариства Червоного Хреста України в Сумській області Ігор Шаповал.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
Наступним рейсом забрали з Дмитрівки подружжя Бірюкових разом з собакою та кішкою. Далі Охтирський підрозділ Червоного Хреста надав першу домедичну допомогу переселенцям та доставив їх у Богодухів, де Бірюкових вже чекали.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
"Звикли з нами жити. Вони вже старенькі. Ми їх вирішили забрати. Кішечка сліпа в нас. 12 років їй. Собачка теж вже до десяти років. Щоб не залишилася сама, хай буде з нами. Де ми будемо, там і вона. Буде нагадувати нам наш будинок", – розповіла мешканка Лукашівки Надія Бірюкова.
Володимир Нестеренко з Великої Писарівки виїжджав власною автівкою одразу після авіанальоту. В Охтирці отримав допомогу. Зустріли добре, але, каже, важко залишитися без друзів та знайомих: "Ми ж тут розкидані, багато — той там, той там. Даже не знаю, чи зустрінемося… Отут зустрів хлопців. Теж тих, що знаю. Там інші… Теж збирають речі".
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
Тим, хто не зміг знайти, де тимчасово жити, в Охтирці надають місце. Також приймають переселенців в селах Груньської, Чупахівської та Чернеччинської громад. Тетяна Шандиба, працівниця Червоного Хреста, розповіла, що за останній тиждень в Охтирці допомогу від цієї організації отримали понад 600 переселенців з Великописарівщини.
Евакуація з Великописарівської громади. Суспільне Суми
Видача гуманітарної допомоги продовжується: "Люди приносили не тільки речі, приносили і дитячі іграшки і підгузки для дорослих і для дітей. Також чаї, солодощі. Ну тобто відгукнулись. Ми не очікували такої реакції від нашого населення. Ну, не то що не очікували. Ми не очікували, що вона буде такого масштабу".
