Вінничанина Олега Ясінського нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Історія воїна

Олег Ясінський з Вінниччини до повномасштабного вторгнення працював за кордоном, та коли в Україні оголосили воєнний стан – повернувся на Батьківщину. Чоловік робив все, щоб у його донечок було щасливе життя, тому вирішив боротися за Україну, щоб повернутися додому із перемогою.

Історію воїна розповіла 120 бригада територіальної оборони ЗСУ.

До початку повномасштабного вторгнення Олег Ясінський разом з братом працювали за кордоном, та коли оголосили в Україні воєнний стан, повернулись у рідний Козятин. Вже 28 лютого брати Ясінські були у військкоматі. Олег казав дружині: «Наташа, я не можу спокійно жити, коли знаю, що ворожий чобіт топче нашу землю».

«Ми з ним з одного села, навчалися в одній школі, — розповідає дружина Наталія Ясінська. — Спочатку це була шкільна дружба, яка переросла у взаємні почуття і ми одружилися. Він був безкорисливим, душею колективу, у найскладніших ситуаціях старався знаходити вихід. Він вмів знайти слова підтримки, вмів заспокоїти у важку хвилину. Він і нас навчив бути самостійними і розраховувати тільки на власні сили. Його ніколи не покидало почуття гумору».

Олег працював у Козятині на залізниці до 2019 року. Старша донька Аліна вирішила стати стоматологом. Молодша Оля також мріяла про медицину. Тому Олег поїхав на заробітки за кордон.

Однак 28 лютого брати Ясінські стали до лав Сил територіальної оборони ЗСУ.

Спочатку стояли на блокпосту, тоді проходили навчання. А 19 травня братів відправили воювати на Донеччину.

«Телефонував рідко і розмови були короткими. В його думках були ми та Україна, яку він любив. Просив мене та доньок, щоб ми береглися, а за нього молилися. Він не говорив, що там у них дуже гаряче, але ми здогадувалися, що там пекло. Я кожного разу його запитувала, коли він повернеться додому, а він кожного разу казав, що в думках він з нами вдома, а повернеться з перемогою. Такими були його слова в день останньої нашої розмови», — згадує дружина Наталя.

13 червня приблизно о сьомій годині ранку під час висування на позиції 2-х розрахунків мінометної батареї поблизу населеного пункту Мазанівка Слов’янського району Донецької області потратив під артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав множинні осколкові поранення та загинув під час евакуації з поля бою.

«Олег, можливо, й був для когось простою людиною. А для мене і наших доньок він був усім світом. Люблячий батько і неперевершений чоловік. Він не мав часу для відпочинку, адже хотів, аби його любі доньки ні в чому не мали потреби, були завжди радісними та щасливими. У нього було багато мрій. Серед основних — повернутися з війни з перемогою. А ще дуже хотів стати дідусем», — розповідає Наталія Ясінська.

Олег Ясінський нагороджений Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Великі Лицарі у нашій пам’яті — продовжують спротив.

Вінничанина Олега Ясінського нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Історія воїна

Джерело