За інформацією: Суспільне Рівне.
Ірина Гуменюк із Анною Шукало принесли квіти до стели з портретом Олексія Гуменюка в центрі Рівного. Суспільне Рівне
Олексій Гуменюк добровільно долучився до підрозділу "Азов" на початку повномасштабного вторгнення, коли йому було 20 років.
Воював на Донеччині й пишався службою та побратимами, поділилася Ірина.
"Він був щасливим. Коли приїжджав додому до нас, казав не так, що їде у частину, а: «Я їду додому». Спочатку вони у Слов'янську були. Він був молодшим сержантом, а потім його призначили командиром відділення. Тоді їх відправили на Покровськ. Там довго вони не були. В Неліпівці він загинув. Мені Бог так дав пізно сина і так рано його у мене забрав", — розповіла мама Олексія Гуменюка.
Ірина Гуменюк. Суспільне Рівне
Сестра Олексія Гуменюка Анна Шукало додала:
"Ми його так чекали, дійсно чекали. З моїм сином старшим вони як брати. Олексій його виховав. І я йому дуже вдячна, тому що тепер мій Валерій схожий на нього, він забрав все його найкраще".
Сестра Олексія Гуменюка Анна Шукало. Суспільне Рівне
У день заснування підрозділу "Азов" рівняни принесли квіти до муралу полеглим бійцям підрозділу в центрі міста. Прийшла на акцію вшанування азовців пані Світлана — мама 20-річного полеглого воїна Владислава Горошка.
Сім'я виїхала з окупованого та зруйнованого Маріуполя, а Владислав загинув, обороняючи місто.
"Я сама народилася на Хмельниччині, але переїхала в місто Маріуполь. У мене два сини: старший — Владислав Горошко, менший — Артем. Владислав народився також у Маріуполі, все своє життя прожив там. До 2 березня у нас був зв’язок, але ми намагались переписуватись тільки SMS-ками, щоб не турбувати, а 2 березня відключили і світло, і газ, і зв’язку зовсім не було. Ми хвилювалися за нього", — поділилася мама Владислава Горошка.
Рівняни прийшли вшанувати пам’ять полеглим бійцям “Азов” біля муралу підрозділу. Суспільне Рівне
Жителі Рівного принесли квіти до муралу загиблим бійцям підрозділу “Азов”. Суспільне Рівне
Мурал пам’яті рівнянських бійців підрозділу “Азов”. Суспільне Рівне
В останніх листуваннях Владислав просив рідних підтримувати військових. Про його загибель Світлана Горошко дізналась уже коли виїхала з окупації.
"Загинув він у вуличних боях на околицях Азовсталі, прикриваючи побратима — попали в засідку і він загинув. Тіло на сьогоднішній день ще не знайдене. Так воно і залишилось під завалами Маріуполя. Чекаємо, сподіваємось повернеться", — поділилася Світлана Горошко.
Світлана Горошко. Суспільне Рівне
