За інформацією: Суспільне Вінниця.
Катерина Денисюк навчалася в Олевському професійно-технічному училищі № 10 із перших років його роботи, а згодом стала майстринею виробничого навчання. За 34 роки вона випустила 700 учнів.
Майстриня виробничого навчання Катерина Денисюк розповіла Суспільному, що після закінчення професійно-технічного училища № 10 у 1968 році поїхала працювати до Новоград-Волинського ПМК. Навчалася в Житомирській обласній школі майстрів, працювала в Коростенській ПМК № 57 та Лугинському МРСУ майстром-будівельником.
Катерина Денисюк. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
«У 1966 році цією дорогою я прийшла до Олевського професійного училища № 10 навчатися за спеціальністю «маляр-штукатур-облицювальник-плиточник». Навчалася два роки. Я одна з перших учениць цього училища. І працюю донині. Була інженером-нормувальником, інженером виробничого відділу, була і прорабом. У будівельній галузі я майже все життя. На яких об’єктах я працювала? Лікарня — терапія, хірургія, молочна кухня. Я там працювала. На поліклініці я працювала. Була прорабом. Дуже багато. Коли ПМК-12 скоротили, у 2004 році я прийшла в училище. І донині працюю. Життя змусило. Грошей не було, пенсія була маленька — 52 рублі 35 копійок. Прожити не можна було. А вільне місце було. Павленко Юхим Олексійович, директор ПТУ № 10, мене запросив, каже: «Є місце, будь ласка, приходьте і працюйте». І донині я працюю. 34 роки і 5 місяців у мене педагогічного стажу. А всього в мене стажу 60 років», — розказала викладачка.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Катерина Денисюк біля будівлі колишнього ПТУ №10, куди вона прийшла навчатися 60 років тому. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Зі слів Катерини, вона протягом життя самостійно виконувала багато ремонтних робіт.
«А я скільки ремонтів зробила по Олевську — не порахувати. Я сама ходила, бо за зарплату вижити не можна було. Ходила до двох годин ночі. І в Київ їздила, заробляла: штукатурила і плитку клала. І з дітьми плитку клали. У майстернях клали, і там малярка, штукатурка», — сказала Катерина Денисюк.
Катерина Денисюк на об’єкті, де проходять виробничу практику її учні. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Майстриня виробничого навчання розповіла, що завжди мріяла стати вчителькою. За 34 роки роботи вона випустила 700 учнів. Частина з них працює будівельниками, інші змінили спеціальність.
«Вони не дуже хочуть працювати. Але покажеш, розкажеш. Є що дитина з душею виконує роботу, а є — як-небудь, бо не хоче. У цій малярній майстерні ми проводимо уроки виробничого навчання. Зараз учнів немає, тому що була тривога і дітей відпустили. Сирена не дає нам вчитися. Ось буває: вчора прийшла, розклала, дітей зібрала — і все, вже сирена, всі в підвал», — говорить Катерина.
Катерина Денисюк у майстерні малярів. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Катерина Денисюк у майстерні малярів. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Зі слів Катерини Денисюк, у професійному ліцеї діти здобувають середню освіту та робітничі спеціальності. Під час практичних занять вони виконують ремонт у приміщенні гуртожитку ліцею.
«Зараз ми виконуємо штукатурні роботи: штукатурювання віконних і дверних косяків, а також стін. Далі будемо продовжувати оздоблювальні роботи бетонних поверхонь, шпаклювання, шліфування та інші роботи», — розказала викладачка.
Катерина Денисюк показує кімнату гуртожитка, де ремонт виконували її учні. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Виконувач обов’язків директора ліцею Олександр Ковальчук розповів, що Катерина Денисюк відповідально ставиться до роботи та доводить розпочаті справи до завершення.
«Це дуже відповідальна людина. Людина, яка завжди, якщо береться за якусь справу, обов’язково доводить її до логічного завершення і з найкращими результатами», — сказав Олександр Ковальчук.
Олександр Ковальчук, виконувач обов’язків директора ДП «Олевський професійний ліцей». Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
За словами майстрині виробничого навчання Валентини Озерчук, вона працювала з Катериною Денисюк 22 роки.
«Як людина, вона дуже добросовісна, працьовита, випустила вже багато учнів, яким дала гарні знання та навички. Зараз вони працюють у будівельній галузі нашої країни. І багато з них захищають нашу Батьківщину», — розповіла Валентина Озерчук.
Валентина Озерчук, майстер виробничого навчання ДП «Олевський професійний ліцей». Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Катерина Денисюк також розповіла про своїх учнів, які загинули або зникли безвісти під час війни.
«На жаль, почалася війна. Тривоги не дають дітям навчатися і здобувати професію. Дуже багато наших випускників загинуло. І навіть є випускники з моєї групи — Ковальчук Олександр, Горпиніч Роман і багато інших, які зникли безвісти», — сказала Катерина Денисюк.
Катерина Денисюк біля дошки пам’яті на честь загиблих випускників професійного ліцею. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
1 жовтня 2026 року на урочистому зібранні до Дня працівників освіти Катерина Денисюк отримала подяку Олевської міської ради за сумлінну працю.
Катерина Денисюк із колегою по роботі на урочистому зібранні з нагоди Дня працівників освіти. Олевськ, Житомирщина, 1 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
