7,5 тисяч кілометрів та 31 день на шляху до України. І тільки днями бронежилет, який замовив вінницький волонтер, нарешті потрапив до Захисника. Щоб елементу захисту доїхати до України, були залучені США, Канада та Польща. Про «історію одного броніка» нам розповів його безпосередній учасник — Владислав Качур.
«Сьогодні я можу видихнути з полегшенням. Бо цей «бронік», з найвищим натівським рівнем захисту — четвірка, нарешті у потрібних руках — Героя, який захищає Україну з 2014 року. Але історія його купівлі ще та», — каже Владислав, він волонтер з Вінниці.
Зауважує, історія розпочалось у березні-квітні з пошуків якісного бронежилета. В Україні результатів вони не дали.
«Як і більшість волонтерів продовжив пошуки в Польщі, де до нас вже розібрали майже все. Якщо говорити про наявні на той момент бронежилети з пластинами із найякіснішої бронесталі Armox, сертифікати якості сталі у виробників, яких знайшов, не було, тому вирішив не ризикувати й шукати далі.
Врешті-решт географія пошуків досягла берегів Північної Америки. На жаль, зі Штатами не склалось, бо покупець повинен мати ліцензію на купівлю та вивіз подібних товарів, а от Канада виявилась більш лояльною. Однак, тут вартість даного «броніка» виявилась дорожчою майже вдвічі, ніж у США.
Попри все, коли є ціль — немає перешкод і Бог посилає потрібних людей. Завдяки друзям за тиждень зібрали потрібні кошти та зробили замовлення на сайті виробника.
Хоча посилка мала бути в Польщі 29.04, служба доставки FedEx спромоглась на подвиг лише 5 травня. До того ще понад тиждень пішло на розмитнення. І лише завдяки терпінню та вольовим якостям мого друзяки з Варшави процес отримання вдалось прискорити та, врешті-решт, замовлення досягло України», — пригадує Владислав.
Також констатує, реальність виправдала очікування.
«По-перше, загальна вага «броніка» приблизно 7 кг. Матеріал плит – кераміка. По-друге, якість пошиття та матеріал, з якого виготовлена плитоноска, також досить висока. Висновок. Усі зусилля варті результату», — посміхається волонтер.
