Сьогодні вони зініціювали на території школи зустріч з міським головою, щоб висловити своє занепокоєння щодо ситуації. Мама третьокласника з аутизмом Леся Олексюк, розповідає, що переводити сина в іншу школу не буде.
«Перевести цю дитину в іншу школу – це як зламати систему. Ми не можемо собі такого дозволити. В нас важко проходила адаптація, дуже важко. Пішло близько року, щоб він познайомився з дітьми, із вчителями. На його соціалізацію, щоб сина кінець-кінцем посадити за парту. В школі нас навчили читати, писати. Розумієте, моя дитина, я вже казала, ходить винятково пішки. Тобто ми йдемо, скажімо, до школи пів години. А нам пропонують йти ще годину часу до школи. Він не буде ходити», — каже мама учня Леся Олексюк.
Вчителька 10-ї гімназії Тетяна Левицька розповідає, що не проти освітньої реформи. Та пропонує перекваліфікувати заклад в україно-польську школу, а не розформовувати.
«Ми дізналися, що збиралася комісія, щоб розглянути питання, що робити з 10-ю школою. Мотивують тим, що мала заповненість дітей. Тобто в нас середня наповненість класів від 17 до 28 учнів. Але за освітньою реформою НУШ в кожному класі має бути 24 дитини. Тобто, якщо мова йде про стабілізацію, соціалізацію дитини, то, перепрошую, на чому ми хочемо зекономити? На дитині?» — каже вчителька Тетяна Левицька.
