«До 1897 року наше село називалося Красний Луг і було присілком Жаб’єго. То не від кольору пішла назва. У нас, коли бачать, що йде по вулиці гарна дівчина, то кажуть: «Йой, яка красна пішла», – пояснює Василь Тупилюк з села Красник, що на Верховинщині.
У 2009 році він побудував на своєму обійсті хату – точно таку саму, яка була в його діда та прадіда. І зробив там музей, про який мріяв ще у 1987 році. А почалося все з бартки, пишуть Версії з посиланням на
.
Лік біля церкви
До музею Тупилюків спровадить кожен місцевий. Скажуть: «Треба йти попри школу д´горі». Один перелаз, потім ще догори, попри капличку, і от уже зелене чепурне подвір’я Тупилюків.
Усе тут зроблене руками пана Василя. Але ґазди ще нема вдома. Його дружина пані Оля запрошує сісти на гойдалку чи в альтанку. Несе бутлю з водою, пригощає. Каже, вода цілюща, везли на експертизу, то в лабораторії аж дивувалися. Те джерело зовсім поруч. Топилюки набирають собі й туристів пригощають. Дуже смачна вода і добре втамовує спрагу.
Пані Оля каже, що біля джерела є каплиця і купіль. Відкрили її недавно, приїздять люди з різних куточків, аби туди зануритись. Розказує, що їхній священик дуже хворів, шукав причину по лікарнях, але якось уві сні йому голос сказав, що має лік біля церкви.
Пані Оля вибачається, що мусить бігти пироги ліпити, бо зараз приїдуть дві групи туристів. Тепер у них рух біля хати щодня, а от минулоріч було сумно.
