фотогалерея
КИЇВ. 21 листопада. УНН. У п’ятницю, 11 листопада, завдяки героїчним зусиллям українських воїнів, Херсон нарешті звільнили від окупантів. П’ять днів потому, херсонці продовжують виходити на площі міста, загорнуті в українські прапори. Поряд з радістю у місті відчувається скорбота – до деокупації, на жаль, дожили не всі. Команда УНН зібрала для вас матеріал про місця, де вчинялись найстрашніші злочини проти людяності та української нації.
Деталі
Із перших днів звільнення у місті працюють правоохоронні органи, які документують кожен злочин над українцями. «Осередки болю» зараз знаходять по всій деокупованій Херсонщині.
Наразі у прокуратурі відзвітували про щонайменше сім катівень, де українців допитували, били та вбивали. Ворог по-звірячи ставився до увʼязнених, катував херсонців металевими трубками, палицями, електричним струмом.
«Бувало, в’язнів випускали та гнали на мінні поля. Були випадки, встановлені нами, коли людина поверталася з подібного місця і помирала вдома, оскільки була сильно побита. Жахіття таке є по всій області» — розповів керівник Херсонської обласної прокуратури Володимир Калюга.
Зараз на деокупованій частині області працівники прокуратури щодоби фіксують до 70 воєнних злочинів, загалом наразі відомо про близько 5000 випадків таких звірств.
Правоохоронці кажуть, під час утримань в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ) окупанти застосовували до полонених українців як фізичні, так і психологічні тортури.
УНН вдалося побувати в одному з ІТТ міста Херсон. За мирних часів тут утримувались небезпечні злочинці та підозрювані, після окупації – усі громадяни, яких звинувачували у співпраці зі спецслужбами та розвідувальними органами України. Росіяни вимагали визнавати плани по реалізації руху опору. В’язнів змушували зізнаватись у тому, що вони начебто сприяють ЗСУ, або вимагали зв’язатись з рідними, якщо ті перебувають на службі.
Херсонців щоденно намагались зламати, утримуючи у нелюдських умовах: виключно поодинці, в’язням не давали спати, ходити в туалет та приймати душ.
Про «щедре» російське частування їжею згадує Максим, якого протримали в ІТТ близько трьох тижнів: «Був пакетик з кашею, до речі, вітчизняного виробництва, мабуть, десь знайшли в місті. Це було 300 грамів їжі на добу. Пізніше це був пакетик на 2-3 доби».
Полонені згадують ті дні з тремтінням в голосі: кожна доба у камері могла стати останньою у житті. Через невпинні тортури крики лунали й лунали…
«Найстрашніше було цілодобово чути, як катують інших. Це були страшенні крики. Особисто для мене це було найстрашніше» — згадує Максим.
Чоловік розповів й про те, що російська пропаганда працювала навіть у зачинених на сім замків камерах.
Ворог розповідав, що Україну “здали”, що Київ вже російський, а захід країни нібито віддали Польщі. Полонені українці не вірили цьому, адже щодня чули за вікном гул артилерійських боїв, а отже ЗСУ давали гідний бій окупанту. Ворог намагався завербувати херсонців, змушуючи на пам’ять вивчити гімн рф, а потім співати його щодня по декілька разів.
«Психологічно люди були подавлені, але … не скорені. Кажу про це відповідально. Вони продовжували чинити опір», — згадує звільнений з ІТТ Максим.
Херсон пробув в окупації 256 днів – весь цей час ворог намагався зломити дух українців, що опинилися у заручниках країни-терориста. Містяни під загрозою смерті виходили на мітинги, голими руками зупиняли ворожі колони, партизани у підпіллі готували облави на колаборантів.
Окупанти залякували, підкуповували, вбивали, але від того Херсон ні на мить не перестав бути українським, а херсонці не переставали бути українцями. На жаль, частина нашої території досі під контролем окупанта. На щастя, Херсон показав приклад, запевнив українців, які зараз в окупації – це не на довго. Все буде Україна!
Джерело: УНН
