«Бодяга» нищить авто: що відбувається на ринку і як уберегтися від неякісного пального

Багатокілометрові черги до АЗС поступово зникли. Водії, хоч і не дуже охоче, але звикають до нових цін на пальне. Але говорити про те, що ситуація на ринку остаточно стабілізувалась поки зарано. Причина не лише в тому, що пальне може подорожчати або навіть, за певних умов, знову стати дефіцитним товаром, а й у тому, що деякі АЗС йдуть на зниження якості пального. УНН розбирався у ситуації та спробує дати орієнтири, які дозволять обрати якісний продукт у «морі» пального.

В Україні діє мораторій на перевірки якості пального. Проте Держпродспоживслужба нехай і опосередковано, але все ж констатує зниження якості і, зокрема, у столиці.

«У місті Києві фіксується перевищення у 3-4 рази за показниками викидів діоксидів і формальдегідів. Це вказує на погіршення стану самого пального», – зазначає начальник Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві Олег Рубан.

Одна з причин погіршення якості, про яку говорять експерти, просто «розведення» пального для отримання максимальних прибутків. Друга — легалізація владою можливості продажу пального стандартів Євро-3 і Євро-4, поряд з вищим стандартом Євро-5. Уряд пішов на такий крок у розпал бензинової кризи для того, аби наповнити ринок. Це, фактично, легалізувало роботу міні-НПЗ, які й виробляють в Україні бензин та дизпаливо стандартів Євро-3 і Євро-4.

Відмінність між цими класами насамперед полягає в їхній екологічності. Ймовірно саме тому в Києві і було зафіксоване погіршення якості повітря ще до виникнення пожеж на торфовищах.

Основними відмінностями між стандартами пального є вміст сірки й об’ємна частка бензолу. Для стандарту Євро-5 вміст сірки має бути не більше 10 ppm, для Євро-4 – 50 ppm, для Євро 3 – 150 ppm. Відповідно, допуски бензолу становлять 1%, 3% і 5%.

Бензин низького класу не лише забруднює повітря, але й легко може зіпсувати двигун авто.

«Різниця 4 і 5 стандарту бензинів у присутності у складі сірки, солей важких металів та інших хімічних домішок, які підвищують вміст вуглекислого, чадного газів, оксидів азоту у вихлопі автомобіля. Це має вплив на довкілля та роботу самого автомобіля. Відповідно Євро-3 ще гірше впливає на авто», — пояснює власник сервісу Avtoserg Сергій Довгоборський.

Двигун сучасного авто може просто не пережити зустріч з пальним Євро-3. Йдеться, в першу чергу, про двигуни, оснащені системою безпосереднього вприску, в яких може «полетіти» паливний насос. Та й авто з іншими типами двигунів можуть зіткнутися з проблемами, найменша з яких — утворення кіптяви на свічках запалювання, що призводить до пропусків запалювання і виходу їх з ладу. Крім того, таке пальне забруднює паливну систему, що врешті знижує потужність двигуна.

Як же вберегтися від неякісного пального? Найперше, не купувати пальне на «ноу-нейм» заправках. А ще вимагати документи, що підтверджують якість.

«Так, сьогодні дозволено продавати Євро-3, але це має бути позначено в документах на стенді АЗС і в куточку споживача. Там мають бути документи на цей товар. АЗС повинні розуміти наскільки це важливо і обов’язково надати всі документи споживачам. Адже для машини це дійсно матиме погані наслідки.

Споживач має право вимагати ці документи, тож у куточку споживача обов’язково повинні бути сертифікати відповідності та паспорт якості. Якщо їх там немає, то заправка зобов’язана їх надати», — пояснює експерт Сергій Куюн.

Як розповіли представники мереж автозаправних комплексів, загалом якість пального має підтверджуватися паспортом якості випробувальної лабораторії, паспортом якості заводу-виробника пального, декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту та сертифікатом про відповідність вимогам Технічного регламенту.

УНН вирішив перевірити наявність інформації про якість та стандарт пального на АЗС. Великі мережеві АЗС (ОККО, KLO, Socar, WOG, БРСМ) з легкістю надають відповідні документи, що містять усю необхідну інформацію про якість пального. А ось з «діжками» одразу виникають проблеми – документи відсутні. Проте, як кажуть заправники, що обслуговують такі «діжки», — «ціна приваблива». Отже сміливо відкидаємо ноу-нейм заправки – економія на пальному може не покрити витрати на ремонт авто.

Але чи весь бензин, що реалізується навіть через великі мережі, відповідає високим стандартам якості? УНН звернувся до Інституту споживчих експертиз, який провів свіжі дослідження якості бензину на українському ринку.

«Рішення про фактичне скасування стандарту Євро-5, а точніше, про легалізацію норм стандартів Євро-4 та Євро-3 було своєчасним і дозволило наповнити ринок. Але свято виявилося зі «сльозами на очах» — всілякі бодяжники та «самовари» викинули на ринок неймовірну кількість неякісного і тому небезпечного пального. Звичайно, це краще, ніж якби його зовсім не було. Але реальність така, що нелегальні виробники зробили висновок, що більше взагалі не існує ніяких стандартів. Зараз дві заправки «до повного» можуть призвести до повної поломки авто. Інститут споживчих експертиз вперше з початку війни провів дослідження бензину А-95. Як виявилося, великий відсоток паливних ритейлерів не ризикує зв’язуватися з «бодягою», і не розмінює репутацію на миттєвий прибуток. Але ті, у кого репутації не було ніколи, відкрили «всі крани» і шахраюють більше, ніж раніше», — описують загальну ситуацію на ринку експерти Інституту.

Перевірку пройшла значна частина всеукраїнських мереж (WOG, ОККО, ANP, PRIME, SOCAR, MARSHALL, БРСМ НАФТА), а також серйозні регіональні гравці (KLO, AVANTAGE 7, ZOG, BVS, NEFTEK, УКРПЕТРОЛЬ, RUR, SUNOIL). Для контрасту було відібрано зразки на поодиноких АЗС NPG, NG та двох «діжках» у Києві та Дніпрі.

З «діжками» все зрозуміло. А ось в яких саме мережах, варто шукати якісне пальне?

Експерти Інституту розділили результати, отримані в лабораторії на зони – зелену, синю та червону. У зелену потрапили мережі, результати яких відповідали нормативам Євро-5, тобто європейське пальне. У синю – зона Євро 4 (порушення за довоєнними нормативами), але з незначними відхиленнями. І нарешті у червону – мережі, пальне на яких взагалі не відповідало жодним нормативам, і яке взагалі не є бензином, а являє собою певну паливну суміш. Заправка таким сурогатом гарантовано призведе до знищення двигуна сучасного авто.

Проби були відправлені до сертифікованої лабораторії, де їх досліджували на відповідність до нормативів профільного ДСТУ 7687:2015 (бензин А-95-Євро5). Зразки були перевірені за основними параметрами – октанове число, вміст сірки та об’ємні частини ароматичних вуглеводнів та бензолу.

У зеленій зоні лідерів опинилися 6 мереж — WOG, ОККО, KLO, PRIME, AVANTAGE 7, ZOG та ANP. Насамперед було перевірено найголовніший для роботи двигуна параметр – октанове число. Норматив встановлено на рівні не нижче 95 одиниць. У WOG рекордний запас (97,7 од.). Відмінно – ОККО (96,8), KLO (96,8). У PRIME, AVANTAGE 7, та ZOG – більше 96-ти од.

«При таких показниках двигун працює на повну потужність, це явний маркер заводського європейського палива. Далі подивилися на вміст сірки, одного з найважливіших показників, який є показником довгого «життя» двигуна. Мінімальне значення виявлено у бензині А-95, придбаному в мережі WOG (7 мг/кг), KLO та запорізькій ZOG (по 7 мг/кг). Це із запасом перевищує допуски Євро 5. Що стосується вмісту ароматичних вуглеводнів, то у всіх учасників значення в межах норми, найкращий показник у ОККО – лише 14,7 %, AVANTAGE 7 (28,5). Далі було перевірено ще один важливий показник – вміст бензолу. Цієї токсичної речовини в бензині має бути якнайменше, оскільки збільшення його кількості прямо впливає на зменшення ресурсу двигуна. Тут результати полярні, але все у допусках. Найменша кількість – у PRIME (0,19 % при нормі не вище 1%) та ОККО (0,21%)», — кажуть в Інституті.

Джерело: УНН

Джерело

Новости Украины