“Ядерний удар скоріше можна пережити, ніж від нього загинути” — експерт дав поради, як діяти

КИЇВ. 14 жовтня. УНН. Навіть перебуваючи в безпосередній близькості від епіцентру ядерного вибуху, можна вціліти. Для цього варто дотримуватися кількох важливих рекомендацій. Про них в коментарі УНН розповів експерт із питань радіації та радіоактивності Роман Павлюк.

Деталі

«Ядерний удар скоріше можна пережити, ніж від нього загинути. Якщо під час нього ви вдома, то нікуди бігти не треба, варто сидіти вдома і чекати інструкцій. Якщо ви опинилися в цій зоні удару, то там, безумно, будуть страшні руйнування. Але й навіть там можна пережити. Є кілька заходів, які обов’язково треба виконати, щоб звести свої шанси виживання до максимуму. Перше, ховатися в підвал. Тобто, не нехтувати сигналами повітряної тривоги, адже пуск ракети може бути таким самими, що й при щоденних ракетних обстрілах. Звісно, велика ймовірність, що наші союзники вже знатимуть, що запускається ядерна боєголовка і нас попередять. Але, припустимо, цього не сталося. Пережити ядерний вибух можна навіть біля епіцентру в підвалі. На поверхні людина не виживе, вона просто розпадається на атоми в долі секунди. Якщо ви опинилися не в самому епіцентрі, але при цьому відкрита шкіра, то будуть опіки різного ступеня, залежно від відстані до епіцентру вибуху. Та навіть сховавшись в момент вибуху за стіною, ви вже захищаєте себе від опіків», – розповів експерт.

Після ядерного вибуху, у першу чергу, варто подбати про захист органів дихання, адже утворюється велика кількість радіоактивного пилу, який одразу потрапляє в легені.

«Під час ядерної реакції утворюються радіонукліди різних елементів, які є необхідні для нашого тіла. Наприклад ізотопи кальцію, йоду, цезію і стронцію. Дані елементи є в нашому тілі, і радіоактивні аналоги, вступаючи в реакцію, їх заміщують та випромінюють радіацію. Найпростіший спосіб потрапити в наше тіло – через органи дихання та шлунок. Але якщо без їжі і води ми можемо декілька годин протягнути, то без дихання – ніяк. Щодо шкіри, то при евакуації та наданні першої допомоги людину миють мильним розчином, навіть з пілінгом, для того, щоб змити радіоактивні елементи з поверхні. У легенях же радіоактивні елементи залишаться назавжди. Тому захист легенів неймовірно важливий. Відповідно, з собою треба мати респіратор. Якщо його немає, підійде марля, медична маска, футболка, але не та, у якій були і на яку потрапив радіоактивний пил, бо буде тільки гірше. У крайньому випадку закриваємося руками», – радить Павлюк.

Також, як зазначає експерт, окрім респіратора, в ідеалі було б добре мати з собою кілька поліетиленових дощовиків. Таким чином, людина отримує мінімальне потрапляння радіоактивного пилу на поверхню шкіри. У разі дощу, опади також будуть радіоактивними, тому вкрай важливо пересуватися в дощовику, або перечекати в укритті, щоб не наражати себе на ще більшу небезпеку.

«Є хороша методичка від FEMA (федеральне агенство з управління у надзвичайних ситуаціях). Там зазначається, що ви можете опинитись в ситуації, де потрібно ухвалити рішення: залишатися в укритті чи покидати це укриття. Залишатися може бути більшим ризиком для життя, ніж вихід з нього. Тому що в наших методичках зазначено, що треба залишатися в укритті 48 годин і чекати повідомлення по радіо. На відміну від армії, яка поступово переходить на натовські стандарти, наша система цивільної оборони поки що залишається застарілою. Адже під час ядерного вибуху будівля може загорітися і залишатися в підвалі, наповненому чадним димом, небезпечно», – зазначив екперт.

В такому разі необхідно захистити органи дихання і намагатися вибратися з палаючої будівлі. На поверхні можна зорієнтуватися, у якому напрямку міг бути вибух, та направлятися в протилежний бік. Хоча, на рівнинній поверхні це складно зробити, тому варто орієнтуватися за кутом нахилу дерев чи будівель, що були пошкоджені внаслідок вибухової хвилі. Не рекомендуються виходити на підвищення, бо рівень радіації там може бути вищим.

«Якщо хочеться пити, то воду можна вживати лише заздалегідь підготовлену в поліетиленовій пляшці. Ні в якому разі не пити воду з відкритих джерел. Коли був вибух у Хіросімі, люди отримали значні опіки, були спраглі і поповзли пити воду з річки. Але епіцентр в Хіросімі знаходився біля річки. Таким чином вони отримали смертельні дози радіації», – розповів експерт.

У разі перебування людини в приміщенні, яке вціліло і де відсутня пожежа, важливо якомога краще ізолювати вікна, щоб радіоактивний пил не потрапив у приміщення. Також, як і в разі ракетних атак, не слід перебувати поблизу вікон, пам’ятати про правило двох стін і чекати на повідомлення від ДСНС і військово-цивільних адміністрацій. Про всяк випадок, мати запас води в пляшках і суху їжу в поліетиленових пакетах на 48 годин.

Нагадаємо

Чим відрізняється атака ядерною зброєю та аварія на АЕС, які бувають види ядерної зброї та які наслідки – розповів експерт.

Джерело: УНН

Джерело

Новости Украины