За інформацією: Суспільне Чернігів.
Проблеми бізнесу на Чернігівщині. Getty Images
Після руйнувань та призупинення роботи у лютому та березні 2022 року, наразі, за даними начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, понад 90% підприємств Чернігівщини відкрилися знову. Щоправда, вони працюють не на повну потужність. Підприємці області кажуть, що перебувають у нерівних економічних умовах порівняно з іншими регіонами. Головна причина – в наближеності до кордону з Росією та Білоруссю, через що ризик поновлення бойових дій залишається високим.
Суспільне поспілкувалося з підприємцями та експертами з прикордонної Чернігівщини. Вони працюють в різних галузях економіки, але мають спільні проблеми. Що розповіли представники бізнесу Чернігівської області — читайте далі.
Кадровий голод
Підібрати кваліфіковану команду завжди було непросто. Це проблема не тільки Чернігівщини, і виникла вона задовго до війни. Але через мобілізацію та масову міграцію людей вона стала ще гострішою.
Микола Синиця. COLLAR Company"Із початком російського вторгнення багато жінок із дітьми вимушені були покинути Україну, а чоловіки доєдналися до лав ЗСУ та підлягають мобілізації зараз. Відтак складно знайти заміну кваліфікованим досвідченим кадрам. Їх просто немає на ринку праці", – каже виконавчий директор COLLAR Company Микола Синиця.
На цій же проблемі акцентує власник фермерського господарства "Напорівське" Григорій Ткаченко з Лукашівки. Також постійно в пошуках швачок і компанія ForwardTex. Її керівник Максим Гладченко пояснює, що через нерівні економічні умови та ризики повторення воєнних дій багато фахівчинь та фахівців обирають для життя та роботи безпечніші західні регіони.
Нестача коштів на відновлення
У лютому та березні 2022 року руйнувань та пошкоджень зазнали понад 60 промислових підприємств області. Серед тих, хто був майже знищений, – "Чернігівський автозавод", "Український кардан", "Верес", "Бірвіль".
Для відновлення бізнесу держава тоді запустила програми підтримки: "єРобота", "Доступні кредити 5-7-9%" тощо, також гранти надавали міжнародні організації. Однак вони виявилися дієвими не для всіх. Так, COLLAR Company зазнала порівняно не дуже серйозних руйнувань. Але, за словами виконавчого директора, деякі об’єкти компанія досі не може відновити.
"Запустити бізнес, релокувати та відкрити нові логістичні майданчики у інших регіонах нам допомогли в ЄБРР. Ця допомога стала вирішальною у відновленні після зупинки всіх виробничих процесів у лютому 2022-го", – каже Микола Синиця.
Так само не вистачає фінансової підтримки фермі Григорія Ткаченка. Під час окупації Лукашівки вона була фактично зруйнована. Окупанти знищили понад 150 корів, техніку, приміщення.
Григорій Ткаченко. Суспільне Чернігів"Ми потребуємо колосальних коштів, щоби відновитися. На кінець квітня 2022 року збитки нашого підприємства склали понад 42 мільйона гривень. Тому та допомога, яка була, – не пропорційна завданим збиткам. Також є питання щодо розподілу закордонних грантів: їх однаково отримують як підприємства, що частково постраждали, так і знищені майже вщент. Це не дуже справедливо", – каже Ткаченко.
ФГ "Напорівське" отримало грант за програмою "єРобота" у 700 тисяч гривень на відкриття пелетного цеху. Але це було співфінансування: половину коштів інвестувало саме підприємство. Крім того, була умова отримання гранту – створити п'ять робочих місць. Ткаченко каже, що для його пелетної лінії потрібно тільки двоє працівників. Трьом іншим довелося знаходити роботу на господарстві.
"Це не дуже правильний підхід. Як на мене, треба не робочі місця прописувати в умовах, а, наприклад, податки. Можливо, взяти на роботу одного чи двох працівників, але платити їм вищу зарплату. Тобто, не п’ятьом працівникам по мінімалці, а розділити цю суму між двома. Тому програми ніби й є, але вони недосконалі. Підприємці одразу кинулися подавати документи, а потім побачили, що не так все просто і вигідно", – міркує фермер.
Блокування податкових накладних
ТОВ "ЕКО СОЯ ПРОДУКТ" – одне з підприємств, податкові накладні якого регулярно блокують. Через це директор Андрій Костирко міркує над тим, щоби знятися з обліку в Чернігівській податковій і перевестися в іншу область. Якщо це станеться, то 25 людей залишаться без роботи, а бюджет області втратить близько 100 тисяч гривень податків щомісячно. За словами директора, компанія працює з 2016 року, сплачує податки, з сої виготовляє олію та макуху і продає продукцію в Україні та за кордон.
Андрій Костирко. Facebook-сторінка Андрія Костирка"Перші блокування, перевірки почалися два роки тому. Нас внесли в ризикові і процес виходу звідти досі не закінчено. То податкова бачить сировину, а транспорт ні. То навпаки. То вони не бачать експорту, наче ми повітря продаємо. То вважають, що наше обладнання не може виробляти продукцію. Але ж воно виробляє. Ми працюємо на агрегатах українського виробника, є сертифікати, всі документи… Коли не вдалося вирішити питання в податковій, ми пішли в суди. 90% позовів уже виграли", – пояснює підприємець.
Підприємці масово скаржилися на блокування податкових накладних наприкінці 2023 – початку 2024 року.
"Система блокує накладну як ризикову. І податкова спочатку проводить камеральну перевірку (на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, – ред.). Потім ідуть листи з податкової, вони містять, я вважаю, надумані та штучні питання, на які неможливо відповісти. Далі податкова каже, що цієї інфи недостатньо. І це дозволяє їй вийти вже на документальну перевірку… Були масові запити дати інформацію про технологічний процес виробництва. В мене питання: чи є в податковій людина, яка однаково розбирається в технологічному процесі виготовлення молочної продукції, крохмалю та сої, наприклад? Я вважаю, це штучні перешкоди для бізнесу”, – пояснює директор Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов.
Блокування підприємці оскаржують у судах. Більшість із них виносять рішення на користь бізнесу. Натомість працівники податкової не несуть жодної відповідальності за збитки, які завдали компаніям таким блокуванням. Іванов вважає, що таку відповідальність треба прописати на рівні закону.
Після розголосу ситуації частину накладних "ЕКО СОЯ ПРОДУКТ" закрили, каже Костирко. Але блокування нових продовжується. Відтак перевірки починаються знову. Під особистий контроль взяти розв'язання цього питання Андрію Костирку пообіцяв в.о. керівника Головного управління ДПС у Чернігівській області Юрій Твердохліб. За словами Костирка, нещодавно він ініціював таку зустріч.
"Ми поговорили, були працівники податкової. Просили ті самі документи, що й в минулі рази. Побачимо, що буде далі, чи варто знову заходити на це виснажливе коло, якщо нам розблокують одні накладні, а потім знову все почнеться спочатку", – резюмує Костирко.
В ГУ ДПС в Чернігівській області на запит відповіли, що податкові накладні автоматично моніторить система. Її роботу та процедури виведення підприємства з ризикових регламентує постанова КМУ №1165.
За нею, спеціальна комісія просить надіслати документи, перелік яких чітко визначено законодавством. Всю інформацію та копії документів подають в електронному вигляді. Натомість Костянтин Іванов повідомляв, що податкова просить надсилати документи в паперовому вигляді. Тому їх кількість іноді вимірюється кілограмами.
Костянтин Іванов. Facebook-сторінка Костянтина Іванова
На розгляд комісія має сім робочих днів. Про результати повідомляють в кабінет платника податків.
Загалом алгоритм налаштований так, щоби виявляти потенційно ризиковані операції і блокувати їх. Його постійно вдосконалюють, аби не створювати проблем чесному бізнесу і при цьому не допускати так званих "скруток". Це коли підприємець зменшує податкове зобов’язання з ПДВ, яке виникло з продажу одного товару, завдяки фальсифікації купівлі іншого товару (податковий кредит).
Костянтин Іванов каже, що восени 2022 року держава вчергове втрутилася в цю систему. І після цього почалися масові блокування. Іванов вважає це "економічною диверсією".
У ГУ ДПС Чернігівської області повідомили, що у 2023 році на реєстрацію підприємці подали майже 2,2 мільйона податкових накладних на суму ПДВ у 16,6 мільярда гривень. З них заблокували 32,7 тисячі накладних на суму 984 мільйони гривень. За 2024 рік (станом на 12 березня, — ред.) подали на реєстрацію 401 тисячу накладних, сумою ПДВ у 3,5 мільярди гривень. Автоматизований моніторинг не пройшли майже 5,9 тисячі накладних на 197 мільйонів гривень.
Частка заблокованих податкових накладних на Чернігівщині. ГУ ДПС в Чернігівській області
Цікаво, що частка заблокованих практично однакова у 2023-му та від початку 2024 року: 1,5% від кількості поданих накладних та 5,9% і 5,6% від суми у 2023-му та 2024-му відповідно.
У податковій запевняють, що регулярно проводять зустрічі з бізнесом. У тому числі там розглядають питання реєстрації податкових накладних та її зупинення, критерії ризиковості тощо. Також рекомендують звертатися на "гарячі" лінії у випадку виникнення питань. Анонси круглих столів, вебінарів, тренінгів є на сайті податкової.
Перевірки, відсутність державних замовлень та відповідальності чиновників
Зараз більшість речей для утримання війська замовляють за кордоном: одяг, частина харчових продуктів, боєприпаси тощо. Відтак гроші йдуть фактично за кордон, а не працюють всередині країни. Про відсутність українського промислового патріотизму каже директор ТОВ "ПК «Пожмашина»" Олег Авер’янов. Компанія виготовляє пожежні машини, спецтехніку та сільськогосподарську техніку. З початком великої війни цех із виробництва сільгосптехніки перенесли на Львівщину, а на Прилуччині залишили виробництво пожежних машин.
"Наприкінці лютого президент запустив національну платформу «Виробляй в Україні». Це дуже важлива стратегічна ініціатива. Але я впевнений, що вона не запрацює, якщо не змінити підходи та людей, які проводять закупівлі. Якщо це просто спустять до рівня міністерств, усе буде так само як і було. Замовникам краще купувати імпорт, бо до них потім не прийдуть перевіряючі та органи контролю. Ніхто ж не перевірятиме куплене в Туреччині чи Китаї", – каже Олег Авер’янов.
Ще однією проблемою підприємець назвав тиск на бізнес з боку правоохоронців. Компанія працює з системою державних закупівель ДСНС, Службою спеціального транспорту. За його словами, мало не кожен його контракт супроводжується кримінальною справою.
Олег Авер’янов. ТОВ «ПК «Пожмашина»»"Ці кримінальні справи нічим не закінчуються. Я вхожу в президію роботодавців України. У всіх такі ж проблеми. Бізнес готовий відповідати за порушення, якщо таке було. Але у нас така ж вимога до влади: якщо якийсь прокурор чи працівник ДБР порушив проти мене кримінальну справу і не довів її у суді, він також має нести відповідальність за заподіяні підприємству через цю справу збитки. Як мінімум, звільнення з посади. Але все залежить від завданих збитків. Я вважаю, що знищення підприємств в умовах війни – це злочин", – каже Авер’янов.
Коштовна логістика та нерівні умови
Через війну у підприємців області виникло чимало проблем з логістикою. Автомобільне та залізничне сполучення з РФ та Білоруссю зі зрозумілих причин неможливе. Тому вивозити товар можна тільки через західні та південні кордони України.
"Якщо говорити про експорт, то Чернігівська, Сумська та Харківська області зараз перебувають у найгіршій ситуації. Ми рівновіддалені, що від західних кордонів, що від портів великої Одеси. Дунайські порти – ще далі. Це все ставить наші підприємства в нерівні умови", – переконує Григорій Ткаченко.
Компанія Миколи Синиці теж має складнощі через руйнування звичних логістичних шляхів. COLLAR Company продає свою продукцію в 78 країнах. Свого часу вона налагодила цей процес шляхом відкриття складів у Київській області та Польщі. Однак наразі знову має втрати експорту через блокування польського кордону.
"Зараз було б чудово отримати послаблення по податках чи мати спеціальну економічну зону для Чернігівського регіону. Адже ми близько до кордону і маємо постійну загрозу війни", – каже Микола Синиця.
Створення спеціальної економічної зони на Чернігівщині активно обговорювали з літа 2022 року. Нардеп Сергій Гривко розповів, що цей законопроєкт про спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку "Чернігівщина" включено до порядку денного. Але це тільки половина шляху.
Сергій Гривко. Facebook-сторінка Сергія Гривка"Ще половину бажано зробити громадянському суспільству, місцевому самоврядуванню та підприємцям. Через офіційні та приватні звернення нагадувати про його необхідність та важливість. Я зараз у постійних діалогах з європейськими партнерами, щоби показати потребу в таких територіях… Але зараз не можу казати, коли цей закон проголосують і він запрацює. Все залежить від кожного, хто зацікавлений у розвитку Чернігівської області, хто живе тут", – каже Сергій Гривко.
***
Нещодавно в Україні провели дослідження стану та потреб бізнесу в умовах війни. У тому числі там дослідили й проблеми. Вони схожі з тими, що озвучили підприємці Чернігівщини: непрогнозований розвиток ситуації та дій держави, посилення тиску силовиків та органів контролю, нестача працівників. Також бізнесмени заявляли, що не мають доступу до фінансового ресурсу для поповнення обігових коштів і реалізації проєктів розвитку.
