Фото: ДСНС України
Почалася процедура залучення Росії за скоєні в Україні злочини та відшкодування збитків. 44 країни підтримали заклик створити спецтрибунал проти РФ, підписавши Політичну декларацію конференції «Відновлення справедливості для України».
Відкрито доступ до механізму виплат репарацій
У декларації, текст якої опублікував уряд Нідерландів, висловили підтримку створенню Спецтрибуналу щодо злочину агресії та використання заморожених активів Росії на користь України.
Відповідно до другої глави декларації, присвяченої компенсації завданих Україні збитків, розпочав свою роботу Реєстр збитків (RD4U), який з 2 квітня приймає заявки.
Робота Реєстру збитків полягатиме у збиранні заяв та доказів для відшкодування збитків, втрат чи збитків, завданих внаслідок агресії Росії проти України, які в майбутньому використають для фіксації обсягів та наслідків російського вторгнення. Згодом це дозволить запустити процес виплати репарацій постраждалим через компенсаційний механізм, робота над реалізацією якого вже триває.
Наступним етапом буде створення компенсаційної комісії, яка зможе запрацювати у 2025 році. До неї увійдуть юристи-міжнародники, які прийматимуть рішення щодо компенсації на підставі зафіксованих у реєстрі заяв.
Виплати планується здійснювати з компенсаційного фонду, який наповнюватимуть заарештовані російські активи, насамперед суверенні. Багато країн підтримують позицію України про те, щоб заморожені 300 млрд доларів суверенних російських активів направити до компенсаційного фонду, який виплачуватиме відшкодування в рамках Міжнародного реєстру збитків.
Заяву можна подати через «Дію»
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що до Міжнародного реєстру збитків зможуть звернутися із заявою всі постраждалі від російської агресії українці.
Реєстр розпочинає свою роботу поетапно. Спочатку він зосередиться на пошкодженій чи знищеній житловій нерухомості. Інші категорії будуть запущені протягом року, але велика кількість із них – особливо категорії заяв від осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заяв, пов’язаних із пошкодженням чи руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури України, – відкриються вже за кілька місяців.
«Передусім, запускаємо фіксацію пошкодженого чи зруйнованого житла. Заяви подаватимуться через «Дію», все максимально цифровізовано та зручно. Загалом очікуємо до 8 млн заяв від усіх, кого так чи інакше торкнулася війна», — повідомив він. За словами глави уряду Дениса Шмигаля, лише у сегменті житла до Реєстру надійде від 300 до 600 тис. заяв від постраждалих.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров нагадав, що потрібно оновити «Дію», щоб скористатися сервісом. Вона вже підтягне з різних реєстрів і баз даних інформацію, що вже є у держави, і докази, до них можна буде додати свої документи, натиснути кнопку – і заява подана.
Заяву можуть подати і ті, хто не користується сервісом «Дія». Його можна подати на самому порталі Реєстру та у додатку «Дія» вже у квітні.
Від кого братимуть заяви
Реєстр прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави Україна щодо більш ніж 40 категорій збитків, включаючи втрату життя, тілесні ушкодження, тортури та сексуальне насильство, примусову депортацію, втрату майна та інші економічні збитки, а також збитки, заподіяні історичній та культурній спадщині та довкіллю.
Окрім того, Реєстр також збирає заявки на відшкодування від держави. Зокрема, йдеться про компенсацію збитків енергетиці, економіці, навколишньому середовищу чи культурним цінностям. Детальний перелік буде опубліковано найближчим часом.
«Це не просто база даних, через систематичне документування кожного випадку ми закладаємо основу для процесу, який дозволить світові побачити масштаби збитків, завданих Україні, і забезпечить, щоб кожен, хто постраждав, отримав справедливе відшкодування», – сказав виконавчий директор Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський.
22 березня 2024 року Реєстр збитків відкрив свій офіс у Києві. Його завданням є взаємодія з українським урядом з різних юридичних та технічних питань, пов’язаних із поданням заяв до Реєстру, а також інформаційно-просвітницька робота.
«Чим більше людей подадуть заяв про компенсацію, тим реальнішим і об’ємнішим буде розуміння інших країн щодо того, що накоїв агресор. І тим паче потужнішим буде загальний голос за відновлення справедливості для кожного українця», — вважає Маркіян Ключковський.
Коли позивачам слід розраховувати на компенсацію?
«Важливо розуміти, що Реєстр – це не суд, претензійна комісія чи компенсаційний фонд. Він не перевірятиме отримані претензії по суті, оцінюватиме їхню вартість або призначатиме якісь виплати», — йдеться на сайті Реєстру.
Це будуть функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Робота зі створення механізму компенсації вже розпочалася, і мандат Реєстру включає сприяння поточним зусиллям щодо створення цього механізму компенсації.
Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках цієї нової структури, і всі зафіксовані претензії та докази будуть передані до нього. При поданні своїх претензій заявники повинні усвідомлювати та погоджуватися з тим, що для створення такого компенсаційного механізму потрібен час, а оскільки це складний багатосторонній процес, неможливо робити прогнози щодо термінів. Реєстр регулярно надаватиме оновлену інформацію про хід цієї роботи.
Думка експерта
Тарас Загородній, політолог, керуючий партнер «Національної антикризової групи»:
— Створення такого Реєстру, звісно ж, потрібно, щоб документально та юридично вкотре зафіксувати злочини Росії в Україні. Теоретично може спрацювати. Але реально отримати компенсації від Росії без її бажання буде дуже важко. Що стосується заморожених 300 мільярдів державних активів Росії, то з цим також не все просто. Спочатку потрібно хоча б розробити юридичний механізм їхньої конфіскації та передачі до компенсаційного фонду для українців. А без цього це лише поки що добрі наміри. Ну і самій Україні потрібно активізувати дії в цьому напрямку, потрібно наймати адвокатів-лобістів у Європі та США, які вели б суди про конфіскацію російських активів на користь України.
